VT Farm - шаблон joomla Форекс
З м і с т

Технологія застосування малярних сумішей. Підготовчі роботи

IMG1

 

Малярні і шпалерні роботи закінчують весь комплекс робіт зі зведення будівель: їх виконують в останню чергу.

 

При виконанні малярних робіт з нанесення на поверхню будівельних конструкцій водних і безводних фарб використовують лакофарбові покриття, що призначаються для захисту конструкцій від корозії, загнивання, поглинання вологи, загорання, дії хімічних речовин, створення в приміщеннях необхідного санітарного стану і підтримання в них чистоти, архітектурно-художнього опорядження будівель і споруд або їх окремих приміщень.

Від якості й ретельності цього процесу залежить якість фарбувальних покриттів.

До складу підготовчих операцій входять згладжування і очищення поверхонь, розшивання тріщин, вирубка сучків і засмолів; ґрунтовка, підмазування, шпаклювання і шліфування (вирубані місця раніше закладають дерев’яними вставками).

Поверхні  приміщень, які опоряджуються, здають під малярні роботи у відповідному стані: отвори в будівлі повинні бути засклені або тимчасово закриті щитами, щоб захистити приміщення від пилу і нерівномірного просушування малярних покриттів.

Вологість оштукатурюваних поверхонь допускають не більше 8% (вологі штукатурки можна фарбувати тільки вапняними складами). На оштукатурюваних поверхнях не повинно бути дутиків і тріщин, щілин в місцях примикання до лиштв, підвіконня і плінтусів, а також пропусків в нішах за радіаторами і трубами різного призначення. Допустима вологість столярних виробів не більше 12%. Вони повинні бути добре пригнаними і очищеними від пилу. Ретельно перевіряють, щоб конструкції були жорсткими і не мали хитких елементів; підлога – міцно скріплена, а дошки прибиті і не допускали провисання.

Підготовчі операції починають з очищення поверхонь. Невеликі об’єми робіт виконують вручну, закріпивши шкірку на дерев’яній колодці, а великі – за допомогою шліфувальних машин.

pok

Рис. 3.3.1. Очищення поверхні

Наступною операцією є розшивання тріщин на штукатурці й щілин на дерев’яних поверхнях з видаленням випадаючих сучків і засмолів.

Ґрунтовку поверхні здійснюють перед частковим підмазуванням щілин, видаленням дутиків тощо, а також перед нанесенням кожного шпаклюючого шару і перед фарбуванням. Склад ґрунтовки наносять за допомогою фарбопультів, фарборозпилювачів, валиків і махових щіток.

Ґрунтовки, в які входить мідний купорос, наносять вручну або працюють в респіраторах. Ґрунтовка всієї поверхні робить її однорідною відносно поглинання рідини з подальших малярних покриттів і покращує зчеплення останніх з поверхнею основи.

Часткове підмазування виконують вручну шпателем з твердим полотном, направленим під кутом 45° до русла тріщини. Після затвердіння підмазаних місць їх шліфують шліфувальними машинами або вручну (при невеликих об’ємах). Після шліфування з поверхні видаляють пил щіткою з рослинним ворсом або пилососом. Потім виконують другу ґрунтовку всієї поверхні.

По висохшому ґрунту виконують суцільне шпаклювання відповідними складами.

Шпаклівку наносять за допомогою пневматичних або гідродинамічних установок низького тиску, застосовуючи шпаклюючу масу з осіданням стандартного конуса 110...120 мм. Роботу виконує ланка з 3 чоловік – один наносить вудочкою шпаклівку, а двоє розрівнюють її гумовими шпателями.

При ручному шпаклюванні застосовують густіші склади з осіданням конуса 60...80 мм. Їх наносять і розрівнюють шпателем з жорстким полотном вертикальними смугами зліва направо, причому при нанесенні кожної нової смуги шпатель перекриває попереднє покриття на 20...30 мм.

Після висихання шпаклівки на наступну добу її шліфують.

Шліфування суцільної шпаклівки виконують пемзою, закріпленою в обоймі, або шкуркою; вручну або із застосуванням пневматичних або електричних шліфувальних машин, на дисках яких закріплюють пемзу або шкурку.

Число і послідовність підготовчих операцій залежить від категорії малярного опорядження.

При простому опорядженні, як правило, достатньо однієї ґрунтовки, проте неякісне виконання загальнобудівельних робіт приводить до необхідності виправлення дефектів, до підмазування тріщин і шліфування підмазаних місць.

При покращеному фарбуванні після згладжування поверхні виконують розшивання тріщин, вибіркову ґрунтовку поверхні, часткове підмазування і її шліфування з видаленням пилу і суцільну ґрунтовку. На цьому завершують підготовку під фарбування водними складами. Під масляні склади після суцільної ґрунтовки виконують суцільне шпаклювання, шліфування з видаленням пилу і другу ґрунтовку під фарбування.

При високоякісному опорядженні, окрім процесів, що передують фарбуванню, виконують подвійне і потрійне суцільне шпаклювання з шліфуванням і ґрунтовкою.

grunt

Рис. 3.3.2. грунтування поверхні

 

Місця примикання дерев’яних деталей до штукатурки або бетонних поверхонь, незалежно від якісних категорій, обклеюють серпянкою або марлею.

Металеві поверхні, очищені від корозії, відразу ґрунтують натуральною оліфою.

Розчищення виконують пневматичним шпателем, електрощітками і піскоструменевими апаратами. При простому опорядженні роблять часткове підмазування і фарбують; при покращеному – суцільне шпаклювання сумішами з лакових в’яжучих з подальшими операціями по шліфуванню, видалення пилу і ґрунтуванням.

Підготовка поверхонь дерев’яних виробів під лакування полягає у видаленні хвилястості після опорядження строгальними верстатами, зачистці з’єднань у стиках і видаленні ворсистості, особливо на м’яких породах деревини.

Часто лаки використовують для отримання глянцевої фактури на поверхнях, що фарбуються масляними або емульсійними сумішами. Для цього фарбувальний шар, що добре просох, перед нанесенням лаку шліфують пемзою з водою і ретельно очищають від пилу.

Оставить комментарий

Наверх