Типи шпалер і технології їх наклеювання
Паперові шпалери (прості, середньої щільності, щільні і шпалери, що стійкі до вологи) рекомендується використовувати в житлових будівлях при опорядженні поверхонь стін і стель. Їх наклеювання виконується по ретельно підготовленій поверхні.
Полівінілхлоридні плівки (ПДО – без клейового шару і ПДСО – з клейовим шаром на протилежному боці, який захищений спеціальним папером) дозволяється використовувати для опорядження попередньо підготовлених внутрішніх поверхонь стін в житлових і громадських будівлях, дверних полотен та інших елементів інтер’єрів, крім шляхів евакуації в громадських будівлях.
Шпалери, що миються – це друкарські шпалери, що містять тонке прозоре пластикове покриття. Його накладають при виготовленні для того, щоб надати стійкості проти води. Шпалери, що миються, можуть бути також фактурними або тисненими. Пластикова поверхня цих шпалер витримує обережне миття і протирання губкою з м’яким миючим засобом, але її не можна скребти або чистити абразивними матеріалами. Такі шпалери підходять, наприклад, для приміщень, що мають іноді високий вологісний режим експлуатації – кухні, ванні кімнати, приміщення для прання і сушіння білизни.
Вінілові шпалери складаються з вінілової плівки, що ламінована на паперову підкладку, з надрукованим рисунком. І в цих шпалерах поверхня може бути фактурною або тисненою. Іноді можна зустріти так звану вінілову фольгу – вінілові шпалери з металізованою поверхнею. Ці шпалери значно міцніші за ті, що миються. При правильному наклеюванні їх можна терти щіткою для видалення плям, не перезволожуючи їх при цьому для того, щоб не відстало покриття.
Ще міцнішими є спінені вінілові шпалери, поверхневий шар яких насичений крихітними повітряними пухирцями. Поверхня цих шпалер може бути глибоко офактуреною або тисненою, що імітує такі матеріали, як керамічна плитка і шарувате дерево. Повітряні пухирці, що є в цих шпалерах, виконують теплоізоляційну дію. Унаслідок їх значного обсягу, продаються ці шпалери в рулонах меншого метражу.
Друкарські шпалери - мають нанесений друкарським способом рисунок. Найбільш сучасні з них - 3D шпалери.
Альтернативою друкарським шпалерам є текстильні. Вони можуть бути отримані наклеюванням тканини на папір. Частіше інших з цією метою використовується мішковина, але виготовляють їх і з таких матеріалів, як шовк, твід, вовняна пряжа, рогожка і полотно. Істотним недоліком цих шпалер є їх висока ціна.
Інший вид фактурних шпалер призначений під фарбування. Цей вид іноді називають рельєфними шпалерами. Ці шпалери випускаються з тисненим – безладним або регулярним візерунком. Тиснення відбувається, коли клей, що зв’язує шари між собою, ще не висох. Це допомагає зберегти рельєф при наклеюванні на стіну. Шпалери з відносно низьким рельєфом звичайно називають двошаровими. Шпалери з вищим рельєфом виготовляються з міцнішого паперу, що містить деревні, а частіше – бавовняні волокна, і також наклеюються вологими.
Усі рельєфні шпалери можна фарбувати водоемульсійними й олійними фарбами.
3D шпалери (рис. 3.6.1.).
Рис. 3.6.1. 3D шпалери.
На перший погляд — це звичайні шпалери, але при найближчому розгляді вони створюють ефект необмеженого простору. На подібних шпалерах може бути абсолютно будь-яке зображення від фотографій до абстрактних зображень. Якщо інтер’єр оформлений в класичному стилі, то можна просто доповнити його 3D бордюрами. Крім того, подібні шпалери можуть бути флуоресцентними.
Це нововведення має особливо сподобатися дітям і підліткам, так як в темряві або при використанні BLB освітлення кімната може перетворитися на об’ємну панораму. Для загальних кімнат і приміщень без вікон підійдуть шпалери «вид з вікна», на 3D шпалерах подібна панорама буде дуже реалістична. Також цей вид обробки буде добре виглядати в розважальних клубах і кафе.
Якщо подібні зміни інтер’єру не можливі, то можна просто наклеїти кумедні малюнки на двері, що дозволить трохи розширити простір і внести в інтер’єр родзинку. Кімната буде виглядати цікавіше, якщо з дверного отвору буде відкриватися вид на морське узбережжя. Дуже цікаво ці шпалери можуть виглядати у ванній кімнаті або туалеті, наприклад можна зробити зі стіни морську панораму з пропливаючими повз зграями риб і дельфінів.
При оформленні інтер’єру 3D шпалерами необхідно пам’ятати, що існує одна умова — на зображення потрібно дивитися з невеликої відстані, для того щоб оцінити всю принадність 3D ефекту. Також важливу роль відіграють освітлення і підсвічування, особливо в тому випадку, якщо шпалери флуоресцентні.
Клеяться 3D шпалери за допомогою звичайного клею ПВА, клею для вінілових шпалер. Також можлива установка їх в раму. Ці шпалери вологостійкі, тобто їх можна мити з миючим засобом. Основними властивостями цих шпалер є пожежобезпечність, стійкість до впливу вологи, деформації, вигоряння.
Давайте розглянемо поетапно основні моменти, з якими ви зіштовхнетеся при обклеюванні поверхні 3D покриттям.
Перед тим як клеїти шпалери переконайтеся, що ваша стіна вирівняна, відсутні тріщини і виїмки, поверхня вичищена від старого покриття. Щоб позбутися від старіших шпалер, намочіть стіну і очистіть стіну шпателем. При необхідності вирівняйте і зашпаклюйте стіну.
Правильно клеїти 3D шпалери тільки на суху і рівну поверхню. Поклейку шпалер можна проводити тільки в приміщеннях без протягів, з закритими вікнами і вимкненим кондиціонером.
3D покриття легкі в обробці, при їх наклеюванні клей слід наносити не на зворотню сторону шпалер, а прямо на стіну. Ще однією перевагою шпалер даного типу є те, що при їх поклейці не потрібно витримувати час, необхідний для просочування.
Клеїти 3D шпалери завжди краще від кута. Зручніше клеїти шпалери удвох, коли один прикладає і вирівнює верх, стоячи на драбині, а другий підтримує нижній кінець смуги, при тому знаходячись на підлозі і обережно сполучати кромку з вертикальною лінією, проведеної по стіні.
Якщо ви клеїте два полотна, то їх завжди необхідно з’єднувати встики , іншими словами полотнища не повинні заходити один на одного. Не забувайте слідкувати, щоб клей не попав на лицьову сторону шпалер. Якщо ж таке трапилося, тут же витріть його сухою ганчіркою (не щіткою).
Решту матеріалу під стелею і біля плінтуса обережно підрізаєте шпалерним ножем по лінійці. При використанні тупих ножів є можливість порвати або зім’яти шпалери. Якщо є можливість, то краще зняти плінтус перед початком поклейки шпалер.
Біля розеток і вимикачів обої заздалегідь не розрізають, а наклеюють прямо на отвори. Коли клей висохне, в місцях знаходження розеток і вимикачів вирізають отвори. Після завершення роботи,прикручують на своє місце. І ніколи незабувайте знеструмити розетки перед початком роботи.
Рідкі шпалери (рис. 3.6.2).
Рис. 3.6.2. Рідкі шпалери
Цей вид оздоблювального матеріалу продається не в рулонах, як звичайні шпалери, а в пакетах дрібної розфасовки. Відкривши такий пакет, можна побачити якусь дрібну тирсу, м'яку навіть з вигляду. Насправді - це суміш целюлози, бавовни або шовку, спеціального клею і барвників, яка отримала назву "рідкі шпалери".
Завдяки своєму унікальному складу рідкі шпалери мають антистатичні властивості - вони не притягують до себе пил. Ця якість особливо цінується господинями під час прибирання в будинку, а також людьми, що страждають алергією на пил. Крім того, нанесені на стіну рідкі шпалери мають мікропористу структуру, що в якийсь мірі підвищує звуко-і теплоізоляцію приміщення і в той же час шпалери не вбирають в себе ніякі запахи. Ну, і останнє - рідкі шпалери на стіні виглядають стильно, акуратно і модно!
Рідкі шпалери можна використовувати в будь-якому приміщенні - кімнаті, офісі, кафе, а також у ванній і на кухні, правда, тут їх краще покрити акриловим лаком, тому що рідкі шпалери змиваються водою. Таке покриття забезпечить стіні вологозахисний шар, та й виглядати вони будуть ще краще.
Готуємо стіну. Спочатку потрібно підготувати стіни приміщення. Вони обов'язково повинні бути сухими і чистими. Якщо на стінах наклеєні старі шпалери, то їх потрібно зняти, попередньо розмочивши, а потім дати стіні підсохнути. Обов'язково потрібно видалити зі стіни цвіль, інакше вона знову проступить, але вже на нових шпалерах. Для цього можна використовувати спеціальні антисептики, у великій кількості наявні в продажі.
Добре б і усунути причини виникнення грибка, виконавши на цій ділянці теплоізоляційні внутрішні роботи. Для цього достатньо наклеїти на стіну кілька аркушів пінополіуретану (пінопласту), а потім нанести на нього суху суміш, попередньо наклеївши сітку. На стіні вийде невеликий виступ в товщину пінопластового листа, але він не зіпсує загальної картини.
Для підготовки стіни потрібно пройтися по ній наждачною шкіркою великої зернистості, видалити всю решту пилу і нанести за допомогою шпателя ґрунтовку.
Ґрунтовка потрібна для того, щоб:
вирівняти наявні на стіні нерівності; закрити мікроскопічні пори в стіні; знизити витрату рідких шпалер; поліпшити їх зовнішній вигляд; забезпечити краще зчеплення шпалер зі стіною.
Ґрунтовку можна вибирати будь-яку, призначену під рідкі шпалери. Прекрасно зарекомендували себе нові ґрунтовки - Бетоноконтакт і глибокого проникнення, але і коштують вони трохи дорожче, ніж звичайні. Добре підходить під рідкі шпалери і алкідна ґрунтовка. Після того, як ґрунт висохне, можна сміливо приступати до нанесення шпалер.
Клеїмо рідкі шпалери.
Для приготування суміші краще всього використовувати пластмасову ємність. Готувати шпалери до роботи потрібно в суворій відповідності з інструкцією, наявною на упаковці. Зазвичай вони розводяться теплою водою у співвідношенні 1:3 або 1:4. Суміш потрібно дуже ретельно перемішувати до тих пір, поки не зникнуть всі грудки, і вона не стане однорідною. Майже в усі види рідких шпалер додаються барвники. Для цього добре підходять такі, як "Сена" і "Колорант". Змішуючи барвники різноманітних відтінків, можна добитися будь-якого колірного дизайну.
Ємність накривається поліетиленовою плівкою, щоб суміш не випаровувалась, і залишається на деякий час, вказаний в інструкції на упаковці.
Суміш, яка вистоялась, наносять на стіну шпателем, приблизно так само, як і ґрунтовку. Потім її добре розмазують по стіні шаром до 3-5 мм. Після нанесення суміші рідких шпалер приблизно на 1 м кв. стіни, по ній прокочуються валиком для того, щобповерхня все ретельно ввібрала.
На ще мокрих рідких шпалерах можна створити рельєфний малюнок. Для цього вам знадобиться валик з накаткою. Якщо щось у роботі вам не сподобалося, то вже висохлі шпалери можна намочити водою і зняти шпателем, а потім нанести на стіну інший шар.
Сохнуть рідкі шпалери при температурі вище, ніж 10 градусів тепла, від 12 до 48 годин залежно від вологості приміщення. Лакове покриття проводиться на рідких шпалерах тільки після їх повного висихання.
Коркові шпалери (рис. 3.6.3.).
Рис. 3.6.3. Коркові шпалери
Корок, з якого виготовляють коркові шпалери, робиться, з кори коркового дуба. Один раз в 10 років з дерева знімають кору і подрібнюють її до найдрібніших частинок. Далі, під гарячим пресом подрібнений корок наносять на основу з щільного паперу або флізеліну - так виходять коркові шпалери. При цьому, виробники не використовують клей, вся справа в тому, що в процесі пресування корок сам виділяє склеювальні речовини. Як правило, виробники випускають такі шпалери рулонами, точно так, як і будь-які інші шпалери. При бажанні коркові шпалери покриваються кольоровим або нейтральним лаком.
Переваги коркових шпалер.
Крім натурального походження корок має масу позитивних якостей, завдяки чому коркові шпалери ідеально підходять для будь-якого типу приміщень, починаючи від житлової квартири і закінчуючи торговими приміщеннями. Давайте детально розглянемо всі плюси пробкових шпалер:
Натуральний, екологічно чистий матеріал.
Не вигоряють і не вицвітають з часом.
Стійкі до впливу миючих засобів.
Володіють антибактеріальними властивостями, перешкоджають розповсюдженню цвілі.
Стійкі до механічних пошкоджень.
Не підтримують горіння.
Не вбирають запахи.
Не електризуються.
Пориста структура пробки чудово затримує звукові хвилі.
Зберігають сприятливий мікроклімат в квартирі. У спекотну погоду буде прохолодніше, а взимку тепліше.
Миються звичайними миючими засобами.
Не притягають пил.
Єдиним недоліком коркових шпалер є їх висока ціна, але результат вартий цих витрат, тому що кімнати обклеєні корком, виглядають настільки красиво і сучасно, що відразу забуваєш про всі фінансові витрати. І не обов'язково клеїти пробку на всю стіну, можна поєднати її з іншими видами шпалер або фарбуванням. Так само її можна наклеїти на укоси, колони, короби.
Як клеїти коркові шпалери з паперовою підкладкою.
Спочатку, необхідно переконається, що поверхня стіни має рівну площину, заґрунтована ґрунтом глибокого проникнення, суха і чиста. Інакше, шпалери можуть просто відвалиться. Тільки після цього можна приступати до приготування клею.
Кольори корку.
Шпалери клеять на спеціальний клей для пробки або важких шпалер на паперовій основі. Далі, потрібно нарізати рулон шпалер на смуги за розміром і дати їм відлежатися. Тим часом, можна вивчити інструкцію виробника, з'ясувавши всі рекомендації. Приміщення, де ви клеїте шпалери, повинно бути ізольовано від сонячних променів і протягів. Коли все буде готове, можна приступати до обклеювання стін. Клей краще наносити на шпалери з валиком. Клеїти шпалери краще з напарником, поки один прикладає верх, другий допомагає знизу. Різати, просочені шпалери слід ножицями, а не ножем. Смуги шпалер клеять встик, прокочуючи стики гумовим валиком. Слідкуйте за тим, щоб клей не потрапив на поверхню шпалер. Але якщо це сталося не стирайте його відразу, дочекайтеся поки клей засохне і тільки тоді видаліть його. Також, слід стежити, щоб не було бульбашок повітря. Найважчий момент - клеїти шпалери в кутах, справа в тому, що при згинанні коркові шпалери легко тріскаються, тому кути потрібно проклеювати з особливою обережністю. В кімнату обклеєну пробкою, ідеально впишуться підлогові і стельові плінтуса, покриті все тієї ж пробкою. Ну от і всі основні моменти, як бачите процес обклеювання корковими шпалерами не сильно відрізняється від наклеювання простих шпалер.
Самоклеючий корок.
Крім коркових шпалер з паперовою підкладкою існують ще самоклеючі коркові шпалери. Такі шпалери можна клеїти не тільки на стіни, але і обклеїти нею меблі і двері. Для цього вам не потрібно розводити і наносити клей. Потрібно тільки видалити папір від клейового шару і обклеїти потрібну вам поверхню.
Вінілові шпалери (рис. 3.6.4.)
Рис. 3.6.4. Вінілові шпалери.
Велика різноманітність квітів, текстур і малюнків вінілових шпалер, а також їх стійкість до ультрафіолету й вологи робить їх дуже популярними. Однак правильна їхня наклейка вимагає дотримання ряду правил. Давайте розглянемо як клеїти вінілові шпалери правильно.
Типи вінілових шпалер і підготовка стіни
Залежно від використаних технологій, цей вид шпалер ділять на три типи:
рельєфні;
спінені (структурні);
шовкографія.
Крім того, існують також матеріали з підвищеною вологостійкістю. Перераховані три типи мають різну товщину й дозволяють сховати або ж, навпаки, підкреслюють недоліки базової поверхні.
Крім зачищення стіни, необхідно виконати також підготовку електроприладів. Усі розетки, вимикачі знеструмлюються, підведені для світильників проводка також. Місця розташування розеток і вимикачів заклеюються малярським скотчем по контуру металевих елементів. Після повного висихання шпалер у цих місцях вирізьблюються отвори під установку зовнішньої частини приладу.
Матеріали й інструменти для проклейки
Список необхідних матеріалів і інструментарію наведений в цьому параграфі, тут же варто додати тільки кілька слів.
Підвищена щільність цього виду покриття вимагає особливої гостроти ріжучої крайки ножа – а якщо ні, то полотнища будуть м’ятися й рватися, а не прорізатися. Крім того, на них клей наноситься більш тонким шаром – так, щоб не було його надлишку. Це пов’язано з тим, що потрапивши на лицьову поверхню шпалер, клей може їх зіпсувати. У зв’язку із цим для ємності, що клеїть, повинна бути мати площина для віджиму валика.
Відмінність у технології залежно від основи
Вінілові шпалери випускаються у двох варіантах: на паперовій або флізеліновой основі. У першому випадку їх необхідно промащувати клеєм так само, як звичайні паперові полотнища.
Як клеїти вінілові шпалери правильно?
Вінілові шпалери дуже “примхливі” відносно перепадів температури й вологості при висиханні, тому в процесі роботи й після її закінчення приміщення не повинне провітрюватися або щоб не працював кондиціонер до повного висихання обробки.
Основні пункти робочого процесу наведені нижче:
шпалери розкроюють відповідно до їхнього малюнку й виконаного розрахунку;
стіни підготовлюють до наклеювання й відбивають вертикаль;
замішують клей згідно з інструкціями виробника;
підготовлені полотнища промащують клеєм і складають для намокання;
змазують клеєм ділянку стіни на ширину, що перевищує ширину однієї смуги;
прикладають смугу до стіни й злегка притискають. Це зручніше робити вдвох;
розгладжують полотнище зверху вниз і від середини до країв за допомогою валика або щітки з коротким ворсом;
виступаючий по краях клей негайно видаляється вологою ганчіркою або губкою;
зайві ділянки підрізаються дуже гострим ножем під лінійку або за допомогою краю шпателя;
наклеюють наступну смугу, ретельно стикуючи її з попередньою.
Увага! Даний вид шпалер не можна розтягувати завширшки при проклейці, оскільки вони можуть потім стискуватися. При цьому розійдуться стики. Якщо в куті або іншому проблемному місці важко звести стики, краще наклеїти смуги внахлест і підрізати їх одночасно.