VT Farm - шаблон joomla Форекс
З м і с т

Технологія виконання ліпних робіт. Розчищення і пофарбування ліплення

Усі старі непошкоджені ліпні вироби необхідно очистити від старої фарби і перевірити міцність їх кріплення до стіни. Знімати фарбові нашарування до білого гіпсу не слід, тому що є небезпека втратити прооліфлений шар гіпсу, що може змінити форму деталі. Тому очищення слід виконувати до появи буруватого або темно-охристого шару. Якщо деталь не просочували оліфою, а просто фарбували, то слід доходити тільки до первісного фарбувального шару.

 

Очищення від клейових і вапняних фарб.

Усунення клейових і вапняних фарб виконується щітками, скребачками, з попереднім розмиванням шарів водою. При набілі, який тримається слабо, очищення виконують насухо спеціальними інструментами (скребачками, стеками, металевими лопатками). Якщо набіл тримається міцно, його попередньо добре змочують водою. Мокрий набіл обережно зчищають, не торкаючись матеріалу виробу. Після очищення від набілу виріб ретельно промивають водою при допомозі жорстких щетинних щіток. Фарбові покриття можна зчищати за допомогою хімічного змивання або лужних паст. Пасти готуються на основі суміші крейди і вапняного тіста (1:1) з добавками розчинів лугу або каустичної соди.

Рекомендується використовувати змивки АФТ, БЕМ-2, СМВ-1, які розм’якшують плівкові покриття. Після розм’якшення фарбові шари видаляють вручну стеком, скарпелем і т.ін.

Набіли потрібно змочити водою, зчистити стеком, скарпелем і промити водою за допомогою жорстких щетинних щіток. Знімати набіли і пофарбування потрібно до шару оліфи жовтуватого кольору або до 1-го фарбувального шару (ґрунтовки).

Залишки змивок на поверхні виробів знімаються, а деталь протирається ганчіркою, що змочена в уайт-спириті. 

Встановлені нові і розчищені ліпні деталі потрібно покривати 30% розчином залізного або мідного купоросу або 10% розчином сульфату барію для укріплення поверхні гіпсу.

 

Очищення від олійних фарб.

Виконувати механічне очищення від олійних фарб без використання спеціальних змивок не рекомендується. Олійні шари зчищають за допомогою змивок або лужних паст. Паста складається з 5 кг просіяної крейди і 5 кг вапняного тіста, що розведене до густини шпаклювальної маси 20%-ним розчином каустичної соди. Накладена шаром 1-2 мм паста за 0,5-1,5 години розм’якшує старе покриття так, що його можна знімати шпателем. Після цього поверхню промивають водою і 2%-ним розчином оцтової кислоти. Промиту поверхню протирають сухою ганчіркою.

Для гіпсового ліплення, щоб уникнути його пошкодження, виконувати механічне очищення від олійних фарб не рекомендується. Усунення плівкових покриттів з поверхні гіпсового ліплення виконується також хімічними змивками (АФТ, БЕМ-2, автозмивки, СМВ-1) з наступним зняттям розм’якшених шарів вручну. Витрата змивок – біля 200 г/м2 для зніманняя одного шару.

Рекомендується така технологія очищення виробів:

  • нанести на поверхню, яка розчищається, змивку за допомогою щітки;
  • додатково на ділянку, яка розчищається, накласти компрес із ганчірки, що змочена у змивці, і закрити її поліетиленовою плівкою. За 0,5-1 годину пом’якшені шари зняти шпателем;
  • залишки змивки зняти ганчіркою і потім протерти уайт-спиритом. При необхідності компреси із змивок повторити до повного знімання фарбувальних шарів.

Гіпсове ліплення підлягає захисно-декоративному обробленню, яке складається з таких стадій – ґрунтування, патинування, воскування, тонування.

Ґрунтування полягає в максимально глибокому просочуванні гіпсу оліфою, клеєм або шелаком, іноді рідко розведеною олійною фарбою для ущільнення поверхні гіпсу і зменшення пористості, а також створення міцної основи для зв’язку з наступним фарбувальним покриттям.

Патинування – це різні способи декоративного оброблення під імітований матеріал і виконується рідкими олійними та клейовими фарбами, бронзовими, алюмінієвими та мідними порошками на різних лаках.

Тонування – це різні засоби декоративного оброблення, що імітують бронзу, чавун, слонячу кістку, дерево, мармур та інші матеріали. Для тонування гіпсової скульптури використовують художні олійні фарби, що розведені оліфою, сикативом або лаком. Роботи з імітації природних матеріалів, як правило, виконує художник-реставратор згідно методик, що затверджені проектом. 

Завершальна стадія – воскування – виконується розведеним у скипидарі бджолиним воском (іноді віск змішується з милом), стеарином або парафіном і має за мету надати поверхні водовідштовхувальної здатності. Іноді після воскування присипається по воску, який ще не просох, пігментами, графітом, тальком. Воскові покриття є гідрофобізувальними.

Враховуючи функціональне призначення приміщення для фарбування гіпсового ліплення (в кімнатах з сухою штукатуркою), рекомендується виконувати його олійною фарбою з воском (пастоподібна фарба) згідно з колірним паспортом.

Після завершального шліфування поверхні ґрунтують розведеною олійною фарбою і фарбують перший раз олійним коліром, другий (облицювальне фарбування) – пастоподібною олійною фарбою.

Склад клеєолійної шпаклівки:

  • клей тваринний – 2,5 кг;
  • оліфа – 0,4 кг;
  • крейда -7,8 кг;

Склад у фарбувального олійного коліру: білила цинкові густотерті – 1 кг;

  • білила цинкові сухі – 0,5 кг;
  • скипидар – 0,5 кг;
  • сикатив – 0,5 кг;
  • віск – 0,1 кг;
  • оліфа натуральна – 0,025 кг;
  • пігменти – до потрібного кольору.

У розплавлений віск при перемішуванні вливають 200 г скипидару. Сухі білила перетирають на фарботертці разом із скипидаром, що залишився, і оліфою. Розчин воску у скипидарі вливають у густотерті білила і отриману суміш ретельно перемішують. Пігменти додатково розмочують у невеликій кількості скипидару.

Для захисту поверхні ліплення від вологи рекомендується використовувати і інші гідрофобізувальні композиції. Серед інших – кремнійорганічні гідрофобізатори мають чимало переваг перед восковими, в першу чергу – довговічність (тривкість). Їх використання рекомендується у таких випадках:

  • при необхідності збереження матової поверхні ліплення, яке раніше не підлягало захисному обробленню;
  • при наявності прихованих пошкоджень, які здатні виявитися при воскуванні;
  • при відновленні воскових покриттів – як модифікувальні домішки (в кількості 1-2%) до воску, який використовується.

Із кремнійорганічних гідрофобізаторів найчастіше використовуються 5%-ні розчини поліорганосилоксанів і поліорганосилозанів у органічних розчинниках (толуол, ксилол, ацетон або їх суміш). Ця група полімерів, поряд з гідрофобною властивістю, має і укріплювальні властивості.

На фасадах виступаючі ліпні вироби і тяги потрібно захищати від їх руйнування і вивітрювання накриваючи їх оцинкованим покрівельним залізом і фарбуванням. При використанні чорного заліза його потрібно прооліфити і профарбувати 2-3 рази олійною або іншою водостійкою фарбою. Ліплення після просушування потрібно проґрунтувати світлою оліфою з добавкою олійного білила і після висихання профарбувати 2-3 рази олійною фарбою або покрити гідрофобізувальним розчином.

Последнее изменениеСреда, 19 ноября 2014 11:38
Super User

Адміністратор

Оставить комментарий

Наверх