VT Farm - шаблон joomla Форекс
З м і с т

Технологія виконання штукатурних робіт. Нанесення штукатурного накиду

Після закінчення усіх робіт з підготовки поверхонь приступають до нанесення штукатурного накиду. При зведенні великих об’єктів будівельними організаціями штукатурний накид наносять механізованим способом за допомогою форсунки. У форсунці струмінь розчину розпилюється на дрібні частинки, які у вигляді факела викидаються з насадки (рис. 2.5.4). Розчинонасос за 1 годину може перекачати до 3 мштукатурного розчину. При цьому за зміну можна нанести штукатурний розчин одним шаром на площу до 900 м2

При невеликих обсягах робіт, наприклад в індивідуальному й сільському будівництві, нанесення штукатурного розчину виконують вручну. Технологічна послідовність виконання операцій при ручному й механізованому нанесенні співпадає, однак самі операції виконують на основі різних прийомів і технічних засобів.

При немеханізованому (ручному) способі нанесення розчин накидають чи намазують. Проте, при обох способах перший шар, який називається набризком, накидають. Це пов’язано з тим, що намазувати можна лише досить густі розчини.

Для набризку ж використовують рідкі розчини.

Як правило, штукатурка складається з набризку і ще двох шарів, які наносять окремо – ґрунту і накривки. Кожен шар має певне призначення. Набризк накидається шаром 3..9 мм на попередньо зволожені стіни.

Наявність пропусків при нанесенні набризку не допускається. Рідкий розчин набризку затікає у порожнини і нерівності поверхні, що забезпечує добре зчеплення всього штукатурного шару з оштукатурюваною поверхнею.

img4

Рис. 2.5.4. Нанесення штукатурного накиду механізованим способом: 1 – штукатурний накид; 2 – факел розчину; 3 – шланг від розчинонасоса

Накидання розчину ковшем. Нанесений шар набризку не розрівнюють, а тільки видаляють частини розчину, що звисають. Винятком є випадки, коли виконується тонка штукатурка (затирка по бетону).

Після того як набризк висохне і поверхня побіліє, приступають до нанесення ґрунту. Його наносять кельмою із сокола або ковшем з ящика. Для ґрунту використовують густіший розчин, ніж для набризку.

Ґрунт слугує основним шаром штукатурного накиду. Він вирівнює оштукатурювану поверхню й утворює основну товщину штукатурки. Якщо товщина штукатурки велика, ґрунт наносять кількома шарами. При цьому товщина кожного шару не повинна перевищувати 15..20 мм, оскільки товстіші шари сповзають. Нанесений ґрунт розрівнюють півтерткою, яку притискують до поверхні і рухають по стіні горизонтально, а потім знизу догори (рис. 2.5.5, а, б). До лузг (внутрішніх кутів) розчин наносять ковшем, а розрівнюють лузговим правилом (рис. 2.5.5, в). На усенках (зовнішніх кутах) нанесений розчин розрівнюють усеночним правилом.

Необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб перший шар ґрунту, як і набризк, наносився суцільним шаром без пропусків. Це забезпечить добре зчеплення всього шару штукатурки з поверхнею.

Накривка – третій шар штукатурного накиду. Накривку наносять після того, як ґрунт повністю просохне. Виконують накривку з рідкого розчину, процідженого через сітку. Проціджування необхідне для видалення великих частинок, які можуть зіпсувати поверхню при загладжуванні. Товщина накривки звичайно становить 2..4 мм і залежить від того, якої товщини вирівняний ґрунт. Накривка вирівнює поверхню ґрунту, утворюючи гладенький шар розчину, який можна легко затерти.

 Накривальний шар наноситься при механізованому оштукатурюванні форсункою, а при ручному – ковшем. Перед нанесенням розчин потрібно процідити через сітку з чарункою 1х1 мм.

img6

Рис. 2.5.5. Розрівнювання шару ґрунту півтерткою:
а – рух у горизонтальному напрямку; б – рух у вертикальному напрямку; в – розрівнювання у внутрішньому куті

Свіжонанесений накривальний шар розрівнюється і загладжується сталевою гладилкою. Як тільки накривка починає твердіти, її потрібно затирати дерев’яною терткою (електричними затиральними машинками), змочуючи, в разі потреби, поверхню водою.

 

Оставить комментарий

Наверх