VT Farm - шаблон joomla Форекс
З м і с т

Технологія застосування малярних сумішей. Фарбування та опорядження пофарбованих поверхонь

IMG1

v line 50Фарбування – це процес нанесення фінішних малярних шарів, що створюють плівку, відповідну експлуатаційному призначенню поверхні і естетичним вимогам до розряду приміщень або споруд

 

Фарбувальні суміші наносять на поверхню механізованим або ручним способом. Основні об’єми робіт виконують механізованим способом.

 

Опорядження пофарбованих поверхонь здійснюють для підвищення їх декоративних властивостей. Використовують чотири основні способи: фактурна обробка шарів фарбування; створення фактури в процесі фарбування; фактурна підготовка під фарбування; текстуроване опорядження забарвлених поверхонь.

Послідовність виконання операцій з підготовки поверхонь до фарбування або обклеювання шпалерами:

check01 darkblue очищення поверхні;

check01 darkblue розрізування і заповнення тріщин або раковин;

check01 darkblue очищення і знепилення;

check01 darkblue часткове підмащування нерівностей на поверхні;

check01 darkblue шліфування підмащених місць.

Підмащування нерівностей та їх шліфування необхідно виконувати при приготуванні поверхонь будівельних конструкцій до поліпшеного і високоякісного фарбування.

При приготуванні поверхонь будівельних конструкцій під просте фарбування або наклеювання шпалер останні дві операції не виконуються. При цьому найбільшого значення має ретельна підготовка під фарбування. До цієї операції входить видалення шорсткості, очищення поверхонь, ґрунтування, підмащування, шпаклювання і шліфування.

При підготовці дерев’яних поверхонь під фарбування олійними фарбами слід виконувати такі операції: очищення поверхні; вирізування сучків і засмолів; прооліфлювання; часткове підмащування, шліфування, прооліфлювання підмащених місць; ґрунтування (перше фарбування).

Суміші для підготування дерев’яних поверхонь під фарбування використовувати такі самі, що і для олійного фарбування.

Поштукатурені, гіпсові та бетонні поверхні зачищають пемзою або шліфувальною шкіркою, усуваючи шорсткість. Тріщини розробляють на глибину до 3 мм, змочують і замащують підмащувальною сумішшю, висушують і зачищають. Для шліфування поверхонь і видалення шорсткості використовують також затиральні машини із пневмо- або електродвигуном.

Починати фарбувати поштукатурені і бетонні поверхні дозволяється тільки після їх висихання тому, що волога штукатурка і бетон містять у собі вільні луги, які впливають на пігменти, знебарвлюючи їх або змінюючи їх колір. Вологість поштукатурених, бетонних і гіпсолітових поверхонь не повинна перевищувати 8%, дерев’яних – 12%.

Місця приєднання перегородок, дверних блоків, вмонтованих шаф та антресолей до стін і стелі, а також місця з’єднання між собою конструкцій з різних матеріалів потрібно обробляти безусадочною шпаклівкою.

При підготовці металевих поверхонь під фарбування безводними фарбами слід виконувати такі операції: очищення поверхні; прооліфлювання; часткове підмащування; шліфування підмащених місць і ґрунтування (перше фарбування).

Поверхню рекомендується очищати металевими щітками, знімаючи плівку іржі, окалини, а також рештки штукатурного розчину і клейових фарб, якщо вони є, а потім прооліфити. Радіатори потрібно очищати і прооліфлювати перед встановленням їх на місце.

Склад підмащувальної пасти для металевих поверхонь (у частинах за об’ємом): оліфа – 1; сурик залізний сухий – 1; крейда мелена просіяна – 4.

До операцій по підготовці поверхонь під фарбування входять такі важливі операції, як ґрунтування, шпаклювання і шліфування поверхонь.

Ґрунтуванням називають попереднє фарбування рідкими фарбувальними сумішами. Виконують його по сухих і підготовлених поверхнях.

Ґрунтують поверхні і перед нанесенням кожного повторного шару шпаклівки. Наносять ґрунтовку одним або декількома шарами. Виконують цю операцію вручну або механізованим способом. При ґрунтуванні вручну використовують валики або щітки.

Джерело http://mastter.ru/

Рис. 3.3.3. Грунтовка "Бетонконтакт"

 

Перед фарбуванням олійними сумішами на поверхню наносять оліфу. До оліфи додають невелику кількість пігменту. Такий прийом дає змогу уникати пропусків.

Наступне фарбування поверхні можна виконувати лише після повного висихання ґрунтувального шару.

Якщо на поверхні є тріщини або щілини, то після ґрунтування їх заповнюють підмащувальними пастами або шпаклівкою. Виконують це за допомогою шпателів.
При великій кількості пошкоджень і нерівностей шпаклюють всю ділянку поверхні.

Поліпшене і високоякісне опорядження потребує шпаклювання всієї поверхні. Після висихання шпаклівку шліфують.

Наносять шпаклівку на поверхню, розрівнюють і розгладжують за допомогою шпателів. Для оброблення вузьких та незручних місць використовують смужки гуми. Суцільне шпаклювання можна виконувати механізованим способом. Цю операцію виконують за 1-3 рази. Перед нанесенням нового шару шпаклівку, яка вже висохла, шліфують і вирівнюють. Для того, щоб одержати вищу якість, перед нанесенням наступного шару виконують ґрунтування шару, який уже висох. На ґрунтовку новий шар лягає тонше.

При шпаклюванні невелику кількість шпаклівки наносять на поверхню, тримаючи шпатель у правій руці. Після цього, натискаючи на лезо шпателя лівою рукою, розрівнюють і розгладжують шпаклівку. Необхідно уникати різких обривів шару шпаклівки, виступів і западин.

При розрівнюванні намагаються одержати тонкий шар. Після висихання шпаклівки дефекти усувають при шліфуванні.

Шліфують поверхню шкіркою або пемзою. При цьому широко застосовують механізований інструмент.

Після шліфування поверхня не повинна мати подряпин, виступів та інших дефектів. Якщо цього не вдається досягти, виконують повторне шпаклювання. На підготовлену поверхню наносять фарбувальний шар.

Підготовлені внутрішні поверхні слід фарбувати, дотримуючись таких вимог:

check01 darkblue температура повітря усередині приміщення повинна бути не нижчою +10ºС;

check01 darkblue відносна вологість повітря – не більшою 60%;

check01 darkblue вологість підготовлених поштукатурених і бетонних поверхонь повинна бути не більшою 8%, а при фарбуванні цементними і полімерцементними фарбами – не більшою 12%;

check01 darkblue витрата фарби (покривність) в одному шарі не повинна перевищувати 425 г/м2;

check01 darkblue тривалість висихання водяних фарбувальних плівок при температурі 18-20 С має бути не більшою 12 годин.

До початку роботи в приміщеннях потрібно закрити вікна і двері для того, щоб продовжити тривалість висихання фарбової плівки. Фарбувати поверхню дозволяється тільки після повного висихання останнього шару ґрунтовки, але не пізніше, ніж через 24 години після нанесення ґрунту.

Фарбувати внутрішні поверхні слід починати зі стелі. Стелю і верхню частину стін (смуга шириною 20-25 см) фарбують у білий колір.

Після фарбування стелі і верхніх частин стін відбивають їх нижню межу шнуром, що покритий сухим пігментом, або відмічають грифелем, що затиснений у спеціальний пристрій.
Ділянки поверхні нижче відбитої лінії очищають від набілу і на них наносять кольорову фарбувальну суміш.

Вапняними сумішами рекомендується фарбувати внутрішні і зовнішні поштукатурені кам’яні і дерев’яні (тільки тимчасові будинки, комори, склади, паркани) поверхні. Фарбувати металеві поверхні вапняними сумішами не дозволяється тому, що вапно спричиняє підвищену корозію металу.

Для фарбування поверхонь вапняними сумішами потрібно використовувати тільки лугостійкі пігменти, а саме: природні – вохру, сієну, мумію, сурик залізний; штучні – сажу, окис хрому, ультрамарин.

Поверхню перед фарбуванням вапняними сумішами потрібно добре змочувати водою, а до суміші, особливо влітку, додати солі (не більше 7% від маси вапна).

Наносять вапняні фарби механізованим способом.
Фарбування поверхонь клейовими сумішами виконується тільки усередині приміщення. Цими сумішами фарбують сухі поштукатурені і дерев’яні поверхні.

У клейових сумішах дозволяється використовувати різні пігменти без обмежень, що дає змогу фарбувати поверхні в різні кольори. Фарбувальні суміші наносяться на поверхню механізованими способами за допомогу фарбопультів із спеціальними розпилювальними пристроями (вудочками).

Фарбувальна суміш за зовнішнім виглядом повинна бути однорідною, без згустків і грудочок. Існує перелік кольорів фарби, що забезпечений зразками використовуваних у будівництві кольорів. Колір фарбувальної суміші називають колером, а перелік кольорів – еталонною колерною книжкою. Використовувана суміш повинна відповідати еталону колерної книжки.

При простому фарбуванні поверхню фарбують за два рази. Другий шар обов’язково наносять лише на добре просохший перший.

При поліпшеному фарбуванні підготовку поверхні виконують за складнішою схемою. Ґрунтування розрівнюють флейцем, а потім шліфують.
Перше фарбування виконують із флейцюванням і шліфуванням після сушіння.
При другому фарбуванні також виконують розрівнювання нанесеного шару флейцовою щіткою.

Високоякісне фарбування виконують за ще складнішою схемою.

При фарбуванні стін намічають верхній край, проводячи горизонтальну лінію. Для цього використовують шнур або лінійку. Шнур, що пофарбований сухим пігментом, натягують по верхньому краю майбутнього фарбування, потім його трохи відтягують рукою, як тетиву лука, і відпускають.

Пофарбований пігментом шнур залишає на поверхні стіни лінію. Такий спосіб нанесення лінії на поверхню стіни називають відбиванням. По відбитій лінії щіткою-ручником наносять смугу фарби шириною 10...15 см. Іншу поверхню фарбують фарбопультом, валиком або маховою щіткою.

Довжина пучка щітки-ручника повинна становити 4...5 см. Фарбу набирають невеликими порціями. Надлишок фарби видаляють із щітки об край посуду.

Фарбу наносять на поверхню тонким шаром, не залишаючи при цьому пропусків. Товстий шар фарби псується під час висихання і лягає на поверхню нерівномірно. Наносять фарбу, розрівнюючи щіткою спочатку в одному, а потім у іншому напрямку. Щітку тримають перпендикулярно до поверхні, яку фарбують, з натисканням до середини пучка. Розрівнюють фарбувальну суміш боковою поверхнею пучка.

Маховими щітками фарбують великі поверхні. Пучком щітки набирають невелику кількість фарби, а зайву віджимають об край посуду.

Фарбу наносять на поверхню рівномірним тонким шаром. Для одержання рівної поверхні фарбувальну суміш наносять спочатку в одному напрямку, потім розгладжують у перпендикулярному. Натискають на щітку так, щоб одержати тонкий рівномірний шар. При цьому щітку обертають так, щоб використати всю фарбу, яка міститься на ній.

Флейцовими щітками і макловицями обробляють пофарбовану поверхню. Ці щітки можна використовувати і для фарбування. Для опорядження щойно пофарбованих поверхонь застосовують також щітки-торцівки.

Флейцювання – розгладжування смуг на пофарбованій поверхні.

Торцювання – надання поверхні рівномірної шорсткості.

При флейцюванні вирівнюють нанесений шар, розгладжують сліди щітки, які утворились при нанесенні фарбувальної суміші. Для цього волосом щітки трохи торкаються поверхні. Періодично щітку очищають від фарби ганчіркою. Після флейцювання поверхня повинна бути гладенькою, без слідів щіток.

Для торцювання використовують густішу, ніж звичайно, фарбу. Недостатньо густа фарба після оброблення щіткою-торцівкою буде зливатись. По щойно пофарбованій поверхні щіткою наносять легкі удари. При цьому щетина лише торкається до фарби. Ударів завдають з однаковою силою. Не можна торкатись щіткою одного місця двічі. Якщо не дотримуватися цих правил, пофарбована поверхня буде нерівною.

Фільонка – смуга фарби шириною 10...30 мм. Проводять її по краю поверхні, яку фарбують. Фільонка надає закінченого вигляду приміщенню і усуває нерівності по краю пофарбованої стіни. Для утворення фільонки застосовують фільонкові щітки.

filenka

Рис. 3.3.4. Витягування фільонок
а - одинарної пензлем; б - теж, роликом; в - подвійної за трафаретом

 

Використання валиків для нанесення малярних сумішей продуктивніше. Застосовують валики з поролоновим верхом або такі, що обтягнуті хутром. У роботі використовують ванночки з металевою сіткою для віджимання надлишку фарби.

Кути стін фарбують із застосуванням спеціальних кутових валиків.

Фарбують валиком так. Опускають його у ванночку з фарбою. Потім віджимають надлишок фарби, прокочуючи валик по сітці. Наносять фарбу на поверхню, яку фарбують, накладаючи смуги, що трохи перекривають одна одну.

Кожну смугу прокочують кілька разів, досягаючи рівномірного і тонкого шару.
Широко застосовуються при виконанні малярних робіт фарбопульти, компресорні фарбувальні установки і малярні станції. Фарбопультом можна розпилювати лише нев’язкі водяні фарбувальні суміші.

Фарбувальні установки, що обладнані компресором, дають змогу наносити суміші будь-якої в'язкості.

Техніка фарбування фарбопультом і компресорними установками нескладна і дає можливість одержувати поверхні високої якості.

Фасади будинків дозволяється фарбувати після виготовлення жолобів та звисів даху, закріплення ринв, встановлення балконних огороджень і пожежних драбин та покриття всіх віконних зливів покрівельного сталью. З поверхні фасадів перед фарбуванням потрібно зчистити бризки розчину і пил.

Фарбувати фасади і інші зовнішні поверхні клейовими сполуками забороняється. Не допускається фарбувати фасади за таких умов:

check01 darkblue в суху і жарку погоду при температурі повітря в тіні +27°С і вищій та при прямій дії сонячних променів;

check01 darkblue в період дощу або по вологій поверхні фасаду після дощу;

check01 darkblue при вітряній погоді, коли швидкість вітру перевищує 10 м/с;

check01 darkblue узимку при наявності льоду на поверхні фасадів.

Оставить комментарий

Наверх