VT Farm - шаблон joomla Форекс
З м і с т

Технологія виконання штукатурних робіт. Обробка нанесеної штукатурки

 

Затирання виконують круговими рухами тертки, а потім урозгін. Виконуючи затирання, намагаються отримати поверхню без виступів і впадин. Якщо розчин встиг підсохнути, поверхню перед затиранням змочують водою, розбризкуючи її щіткою. При затиранні окремі випуклості розчину зрізуються. Рухаючись по штукатурці, полотно тертки переміщує розчин по поверхні, яку затирають, заповнюючи ним окремі угнутості і одночасно ущільнюючи розчин. У місцях випуклостей на штукатурці натискання на тертку посилюють, а на угнутостях – послаблюють. Розчин, який зрізується терткою, використовують для підмазування пропусків і раковин.

Затирання при великих обсягах робіт можна виконувати затиральними машинами (рис. 2.5.5). Вони обладнані шліфувальним диском. Притискаючи диск до оброблюваної поверхні і переміщуючи його, затирають накривальний шар до зникнення подряпин, раковин, випуклостей.

При влаштуванні високоякісної штукатурки шар ґрунту після нанесення розрівнюється правилом, ущільнюється і на ньому продрапуються хвилеподібні горизонтальні борозни глибиною 3-5 мм на відстані 2-3 см одна від одної.

Підготовлена таким чином оґрунтована поверхня штукатурки протягом 6-7 днів трохи зволожується 2-3 рази на день. Підготовлений шар витримується не менше 7- 12 днів.

img7

Рис. 2.5.6. Затирання покривального шару машинами

При виконанні штукатурних робіт із використанням сухих сумішей груп Ш2 і Ш4, улаштовуючи багатошарове штукатурне покриття товщиною понад 20 мм, кожний наступний шар потрібно наносити після тужавлення попереднього.

Нанесений шар слід розрівнювати до початку тужавлення розчинової суміші.

Штукатурні роботи потрібно виконувати безперервно, дотримуючись правила стикування ділянок "мокре на мокре". Виконуючи роботи, слід уникати нанесення штукатурних сумішей на дуже нагріті поверхні (понад 30ºС).

Шліфування поверхонь вирівнювальних штукатурних розчинів груп Ш2 і Ш4, а також нанесення лакофарбового покриття та декоративних облицювальних матеріалів потрібно виконувати не раніше, ніж через 24 години після нанесення останнього шару штукатурної суміші.

Використання сухих сумішей є доцільним та економічно виправданим при:

check01 darkblue  малих обсягах штукатурних робіт на будівництві;

check01 darkblue  періодичному використанні невеликих порцій розчинів, наприклад, для робіт по заробленню та затиранню місць приєднання панельних і блочних стін та перегородок один до одного і до перекриттів, які виконуються під час монтажу будівлі;

check01 darkblue  складності щоденного постачання розчинів на віддалені від розчинового вузла об’єкти (у негоду, при відсутності доріг з твердим покриттям або при тимчасовій відсутності зручних під’їздів до будівлі, що будується);

check01 darkblue  відсутності на будівництві утепленої тари або тимчасових споруд, що опалюються для зберігання готового розчину узимку;

check01 darkblue  необхідності постачання товарного розчину від одного розчинового вузла або заводу на велику кількість територіально розкиданих будов;

check01 darkblue  нестачі транспортних засобів для забезпечення до початку робіт ранішньої зміни постачання розчину одночасно на ці об’єкти.

Штукатурні роботи із використанням сухих гіпсових штукатурних сумішей (СГШС) слід виконувати в приміщеннях, що обігріваються при температурі не нижчій +8ºС і відносній вологості повітря не більшій 70%.

Оштукатурюють поверхні СГШС одним-трьома шарами в залежності від якості поверхні. Одношарову штукатурку на гіпсовому в’яжучому виконують на бетонних і гіпсобетонних основах, які попередньо змочують розчином полівінілацетатної дисперсії. При нерівній поверхні – із цегли та інших кам’яних матеріалів – наносять два-три шари розчину. Для набризку і ґрунту використовують розчини із СГШС із заповнювачем (пісок, спучений перліт або вермикуліт), а для накривального шару – тільки розчини, що приготовлені безпосередньо із сухої суміші. Товщина шару набризку залежить від якості поверхні, але повинна бути не меншою 5 мм по відношенню до нерівностей, що найбільше виступають на поверхні.

Нанесений на підготовлену основу шар набризку вирівнюють металевою півтерткою до ущільнення. Ґрунтувальний шар наносять безпосередньо після набризку, розрівнюють і загладжують. Накривальний шар загладжують металевими гладилами до початку зчеплення, тому що інакше може виникнути так зване розмолоджування гіпсу, що супроводжується втратою міцності накривального шару.

Для отримання якісної поверхні інструмент, який використовується для загладжування шарів, необхідно періодично змочувати водою.

Приготування розчинів із СГШС в будівельних умовах, їх транспортування і  нанесення на оштукатурювану поверхню виконують за допомогою машини СО-149.

При поліпшеному або високоякісному опоряджуванні житлових приміщень, культурно-побутових та промислових будівель для виконання накривального шару використовують комбіновані накривальні суміші, які виготовляють із сухих сумішей та шпаклівки або із окремих компонентів.

Накривальний шар наносять на шар набризку і ґрунту, що виконані за загальноприйнятою технологією. Перед нанесенням накривального шару вирівняну поверхню ґрунту змочують водою. Накривальний шар наносять пневматичною форсункою, до якої підведено повітря від компресора СО-7А. Наносять розчин круговими рухами вудочки. Сопло тримають на відстані 500..700 мм і під кутом 60..90ºС від поверхні, яку обробляють. Накривальний шар наносять рівномірно товщиною 2..5 мм. Надлишки нанесеного накривального розчину розрівнюють сталевою півтерткою або сталевим гладилом від підлоги догори на 2/3 висоти стіни і потім від стелі донизу на решту 1/3 висоти.

 

Подробнее ...

Технологія виконання штукатурних робіт. Нанесення штукатурного накиду

Після закінчення усіх робіт з підготовки поверхонь приступають до нанесення штукатурного накиду. При зведенні великих об’єктів будівельними організаціями штукатурний накид наносять механізованим способом за допомогою форсунки. У форсунці струмінь розчину розпилюється на дрібні частинки, які у вигляді факела викидаються з насадки (рис. 2.5.4). Розчинонасос за 1 годину може перекачати до 3 мштукатурного розчину. При цьому за зміну можна нанести штукатурний розчин одним шаром на площу до 900 м2

При невеликих обсягах робіт, наприклад в індивідуальному й сільському будівництві, нанесення штукатурного розчину виконують вручну. Технологічна послідовність виконання операцій при ручному й механізованому нанесенні співпадає, однак самі операції виконують на основі різних прийомів і технічних засобів.

При немеханізованому (ручному) способі нанесення розчин накидають чи намазують. Проте, при обох способах перший шар, який називається набризком, накидають. Це пов’язано з тим, що намазувати можна лише досить густі розчини.

Для набризку ж використовують рідкі розчини.

Як правило, штукатурка складається з набризку і ще двох шарів, які наносять окремо – ґрунту і накривки. Кожен шар має певне призначення. Набризк накидається шаром 3..9 мм на попередньо зволожені стіни.

Наявність пропусків при нанесенні набризку не допускається. Рідкий розчин набризку затікає у порожнини і нерівності поверхні, що забезпечує добре зчеплення всього штукатурного шару з оштукатурюваною поверхнею.

img4

Рис. 2.5.4. Нанесення штукатурного накиду механізованим способом: 1 – штукатурний накид; 2 – факел розчину; 3 – шланг від розчинонасоса

Накидання розчину ковшем. Нанесений шар набризку не розрівнюють, а тільки видаляють частини розчину, що звисають. Винятком є випадки, коли виконується тонка штукатурка (затирка по бетону).

Після того як набризк висохне і поверхня побіліє, приступають до нанесення ґрунту. Його наносять кельмою із сокола або ковшем з ящика. Для ґрунту використовують густіший розчин, ніж для набризку.

Ґрунт слугує основним шаром штукатурного накиду. Він вирівнює оштукатурювану поверхню й утворює основну товщину штукатурки. Якщо товщина штукатурки велика, ґрунт наносять кількома шарами. При цьому товщина кожного шару не повинна перевищувати 15..20 мм, оскільки товстіші шари сповзають. Нанесений ґрунт розрівнюють півтерткою, яку притискують до поверхні і рухають по стіні горизонтально, а потім знизу догори (рис. 2.5.5, а, б). До лузг (внутрішніх кутів) розчин наносять ковшем, а розрівнюють лузговим правилом (рис. 2.5.5, в). На усенках (зовнішніх кутах) нанесений розчин розрівнюють усеночним правилом.

Необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб перший шар ґрунту, як і набризк, наносився суцільним шаром без пропусків. Це забезпечить добре зчеплення всього шару штукатурки з поверхнею.

Накривка – третій шар штукатурного накиду. Накривку наносять після того, як ґрунт повністю просохне. Виконують накривку з рідкого розчину, процідженого через сітку. Проціджування необхідне для видалення великих частинок, які можуть зіпсувати поверхню при загладжуванні. Товщина накривки звичайно становить 2..4 мм і залежить від того, якої товщини вирівняний ґрунт. Накривка вирівнює поверхню ґрунту, утворюючи гладенький шар розчину, який можна легко затерти.

 Накривальний шар наноситься при механізованому оштукатурюванні форсункою, а при ручному – ковшем. Перед нанесенням розчин потрібно процідити через сітку з чарункою 1х1 мм.

img6

Рис. 2.5.5. Розрівнювання шару ґрунту півтерткою:
а – рух у горизонтальному напрямку; б – рух у вертикальному напрямку; в – розрівнювання у внутрішньому куті

Свіжонанесений накривальний шар розрівнюється і загладжується сталевою гладилкою. Як тільки накривка починає твердіти, її потрібно затирати дерев’яною терткою (електричними затиральними машинками), змочуючи, в разі потреби, поверхню водою.

 

Подробнее ...

Технологія виконання штукатурних робіт. Підготовка поверхонь

Підготовку поверхонь необхідно виконувати для хорошого зчеплення з нею штукатурного шару. Якщо підготовка виконана незадовільно, то штукатурка передчасно руйнується: ділянки штукатурки відокремлюються у місцях незадовільного зчеплення.
Підготовлення до оштукатурювання полягає в тому, щоб надати поверхні шорсткості і видалити з неї бруд, жирові плями, пил, висоли (табл. 2.5.2.) і, при потребі, вирівняти її. Використовують для цього щітки, скребачки, зубило і молоток.

Таблиця 2.5.2. Способи підготовки основи

Вид підготовки

Спосіб підготовки та матеріали, що використовуються

1. Очищення від пухких продуктів корозії

Обробка поверхні піскоструминним чи дробоструминним методом. Як абразивний матеріал рекомендується застосовувати пісок або дріб діаметром 0,75-1,2 мм. При невеликих обсягах робіт поверхню слід очищувати від пухких, неміцних шарів ручним будівельним інструментом

2. Знежирення

а) Обробка водяними лужними розчинами, що містять поверхнево-активні речовини (ПАР). Як солі варто використовувати карбонат натрію Na2Co3, тринатрійфосфат Na3PО4, пірофосфат натрію Na4P2О7, триполіфосфат натрію Na3PО4-2NaPО3. Як ПАР рекоменду­ється використовувати неіоногенні ПАР (ОП-7, ОП-10), що являють собою продукти оксіетилювання моно- і діалкілфенолів. Розчини солей мають бути 4-5-відсоткової концен­трації. При приготуванні рекомендується додавати до них не більш як 1 % ПАР.

б) Обробка органічними розчинниками. Для знежирення рекомендується застосовувати такі розчинники, як трихлоретилен СНС1=ССl2, перхлоретилен ССl2=ССl2, уайт-спірит. У разі обробки мокрих і вологих поверхонь до хлорованих вуглеводнів рекомендується додава­ти аміак, триетаноламін або уротропін.

в) Обробка емульсійними сумішами, до складу яких входять органічні розчинники, вода і ПАР.

г) Очищення від плям мастил, які не висихають. Обмазування плям жирною глиною

3. Очищення від висолів

Обробка розчином соляної кислоти концентрацією до 6% з наступною обробкою 4-відсотковим розчином гідрооксиду натрію NaOH

4. Очищення від плям бітуму

а) Обробка скребками (при невеликих обсягах робіт).

б) Промивання розчинником (уайт-спіритом, нефрасами)

5. Очищення від кіптяви

Промивання 3-відсотковим розчином соляної кислоти з наступним промиванням 4-відсотковим розчином гідрооксиду натрію NaOH

6. Очищення від плям водних і неводних фарб

а) Обробка скребками (при невеликих обсягах робіт).

б) Обробка піскоструминним апаратом (при великих обсягах робіт).

в) Обробка органічними й неорганічними рідинами для змивання з наступним очищенням механічним способом. 3 лужних сумішей рекомендується використовувати розчинені у воді гідрооксиди лужних металів, до яких додають прискорювач. Як прискорювач реко­мендується використовувати трипропіленгліколь або його суміш із монофеніловим ефі­ром етиленгліколю. Вміст прискорювача в суміші - від 1% до 10% (за масою).

Для видалення епоксидних і поліуретанових покриттів рекомендується використовувати суміші на основі неорганічних кислот з наступним промиванням 4-відсотковим розчином гідрооксиду натрію NaOH. Для виведення олійних фарб рекомендується використовувати суміші на основі органіч­них розчинників

7. Очищення від бруду та пилу

а) Обдування стисненим повітрям.

б) Піскоструминна обробка.

в) Промивання розчином карбонату натрію Na2CO3.

г) Промивання водою з додаванням ПАР

8. Виведення з поверхні слідів очищувальних сумішей

а) Механічне очищення (виведення з поверхні слідів глини).

б) Промивання водою.

в) Обдування стисненим повітрям

9. Очищення від іржі

Нанесення на поверхню сумішей, які містять неорганічну кислоту (HCl, Na2SO4 ), поверхнево-активні речовини катіонного чи неіоногенного типу (Катаїн А або Катаїн К, Синтаенол ДС-10, ОП-7), трепел. Наступна обробка сумішами, які містять їдкий натр, біохромат калію (K2Cr2O7), трепел.

10. Сушіння поверхні (операція виконується в разі потреби – при значному зволоженні, а також після очищення з наступним промиванням великим об'ємом води)

а) Природне сушіння при температурі 20±5 °С.

б) Обдування теплим повітрям з калориферів

На гладеньких бетонних поверхнях необхідно виконати насічку. Забруднені місця очищують скребачками, щіткою або вирубують. Запилені місця обмітають і промивають водою.

На цегляних стінах, якщо мурування виконане впустошовку, шорсткості поверхні вистачає. Мурування з повним заповненням швів обробляють за допомогою зубила і молотка. Шви у муруванні вирубують зубилом на глибину не меншу 10 мм.

Після насікання поверхню потрібно очистити від пилу щітками або за допомогою стисненого повітря і змочити водою (якщо температура повітря вища +23ºС).

Для кращого зчеплення дерев’яної поверхні з штукатурним шаром її можна оббити дранкою. Дранка – це тонкі дерев’яні рейки (рис. 2.5.2). Спочатку на поверхні набивають простильні ряди, розміщуючи рейки під кутом 45º по відношенню до підлоги. На простильні ряди також під кутом набивають вихідну дранку. Товщина простильного шару повинна бути достатньою для проникнення розчину між вихідною дранкою і оштукатурюваною поверхнею. Це потрібно для надійного їх зчеплення. На улаштування вихідної дранки використовують рівніші рейки, ніж на простильну. Проте краще використовувати не штучну дранку, а набивати готові щити. Стики дранки для уникнення потовщень слід виконати впритул. Відстань між окремими драницями повинна бути: для горизонтальних поверхонь – не більшою 45 мм, для вертикальних – не більшою 55 мм; підбивати дранку рекомендується штукатурними цвяхами довжиною 30-40 мм. Цвяхи забиваються через одне-два перехрещення драниць. Між поверхнею і дранкою утворюється простір, в який запливає розчин і міцно зчіплюється з ним.

На опоряджувальні поверхні штукатурні покриття наносяться шарами.

Перший шар – набризк – призначений для з’єднання штукатурки з основою заповненням порожнин і тріщин оброблюваної поверхні. Набризк виконують розчином рідкої консистенції.

Другий шар – ґрунт – слугує для вирівнювання поверхні густішим розчином та отримання потрібної товщини штукатурки. Ґрунт можна наносити декількома шарами товщиною не більшою 7 мм кожний.

Останній, верхній шар – накривку – наносять рідким розчином на дрібному піску для утворення загладженого та ущільненого опоряджувального шару товщиною біля 2 мм.

Середня сумарна товщина усіх шарів простої штукатурки – до 12 мм, поліпшеної – до 15 мм, високоякісної – до 20 мм.

Наносити штукатурні шари (набризк, ґрунт) при малих обсягах робіт та у важкодоступних місцях дозволяється вручну ковшем або кельмою, а при великих обсягах – механізованим способом – форсункою.

При нанесенні штукатурних шарів потрібно враховувати такі вимоги: вапняно-гіпсові, вапняно-цементні і цементні розчини дозволяється наносити після твердіння попереднього шару. Свіжонанесену штукатурку потрібно захищати від замокання, замерзання, пересушення, ударів і струсу.

Перед оштукатурюванням стиків різнорідних поверхонь їх затягують сіткою. Це стосується стиків дерева з бетоном і дерева з цеглою. Швидкість висихання штукатурного шару на різних матеріалах неоднакова. Наявність сітки на таких стиках дозволяє уникнути тріщин. Найчастіше використовують сітку з отворами від 10х10 до 30х30 мм.

dranka

Рис. 2.5.2. Дранка

Для визначення товщини штукатурного шару стіни провішують. Для цього використовують висок. Горизонтальність стелі перевіряють водяним рівнем.

Знайдену таким чином товщину штукатурного шару закріплюють на поверхні за допомогою марок (при поліпшеній штукатурці) або маяків (при високоякісній штукатурці) (рис.2.5.3).

img3

Рис. 2.5.3. Схема провішування
стін: 1 – цвях; 2 – марка; 3 – маячні смуги; 4 – висок

 

Подробнее ...

Технологія виконання штукатурних робіт. Штукатурний процес

Штукатурний процес складається з підготовчих і основних операцій.

 

Підготовчі операції включають в свій склад:

check01 darkblue  установку риштувань і підмостків,

check01 darkblue  приведення в робочу готовність агрегатів для виготовлення, підготовки і подачі розчинів до робочих місць,

check01 darkblue  підготовку основи – виявлення ділянок поверхонь, що мають відхилення по вертикалі і горизонталі,

check01 darkblue  усунення виявлених недоліків і надання поверхні необхідної фактури для зчеплення з штукатуркою.

 

При обштукатурюванні дерев’яних поверхонь їх оббивають матами з дранки.

Штукатурні розчини, як правило, готують централізовано на розчиннобетонних заводах і вузлах, а в окремих випадках – на приоб’єктних розчинозмішувальних установках.

Переробку розчину, приготовленого централізовано і доставленого на будівельний майданчик авторозчиновозами або автомобілями-самоскидами, забезпечують мобільні штукатурні станції. Вони призначені для прийому, збудження (після транспортних операцій) і проціджування товарного штукатурного розчину, а також для подачі його до робочих місць за допомогою розчинонасоса.

Штукатурні станції, призначені для приготування розчинів на будівельних майданчиках, оснащені розчинозмішувачами, а станції для приймання готового розчину – приймальним бункером.

Подача розчину до робочих місць здійснюється за допомогою розчинонасосів, що встановлюються на штукатурних станціях.

 

Основні операції полягають в нанесенні і обробці шарів штукатурки.

Залежно від призначення приміщень і матеріалу основи, на яку наносять штукатурку, застосовують різні види розчинів.

Бетонні поверхні штукатурять цементно-піщаними (склад за об’ємом 1:4) або складним цементно-вапняно-піщаним (склад 1:1:8) розчинами; цегляні поверхні – вапняно-піщаними (склад 1:3).

Для штукатурення стель і дерев’яних стін застосовують розчини з добавкою гіпсу.

Для стін приміщень з підвищеною вологістю використовують цементно-піщані розчини.

Як заповнювач в розчинах для звичайних штукатурок застосовують річковий пісок; для спеціальних – крім нього або натомість вводять шлакові, керамзитові і інші легкі піски, а також повсть або пачоси як армуючі добавки; для декоративних – використовують промиті гірські піски, мармурову і гранітну крихту, слюду, піски, подрібнені цеглу, гравій, скло.

В даний час все більш широке застосування знаходять готові сухі гіпсові штукатурні суміші (гіпс, пісок і полімерні добавки), які розчиняють водою безпосередньо при нанесенні.

Технологія виконання штукатурних робіт включає підготовлення поверхні, нанесення штукатурних шарів, штукатурення елементів віконних та дверних прорізів і штукатурення архітектурних деталей.

Структура технологічних операцій штукатурення внутрішніх поверхонь і послідовність їх виконання наведені в табл. 2.5.1.

 

Таблиця 2.5.1. Структура технологічних операцій штукатурення внутрішніх поверхонь і послідовність їх виконання

tab12

 

При підготовленні цегляних, бетонних, кам’яних та інших конструкцій перед оштукатурюванням основу потрібно очищати від залишків розчину, напливів, масляних плям, закоптілостей. Гладенькі поверхні належить насікти троянкою, зубилом, утворюючи на них похилі борозни глибиною 3-5 мм на відстані 50-80 мм одна від одної. Насікати поверхні дозволяється тільки в захисних окулярах, користуючись справним інструментом.

 

Подробнее ...

Інструменти та засоби механізації для виконання штукатурних робіт. Машини

Пневмотранспортна установка PFT SILOMAT trans plus (рис. 2.4.5) повністю автоматизована і без утворення пилу транспортує сухі будівельні суміші до місця приготування розчину (штукатурні станції або міксери). Функціонування і транспортування SILOMAT стали простішими завдяки багатьом удосконаленням, наприклад, передбачені петлі для вилочного навантажувача, для строп при підйомі краном і відкидні рукоятки. PFT SILOMAT trans plus легко під'єднати до контейнера будь-якого типу.

ust1

Рис. 2.4.5.

 

Призначення

Для всіх сухих будівельних сумішей заводського приготування, наприклад:

check01 darkblue Машинні гіпсові штукатурки.

check01 darkblue Гіпсово-вапняні штукатурки.

check01 darkblue Цементні штукатурки.

check01 darkblue Вапняні штукатурки.

check01 darkblue Вапняно-цементні штукатурки.

check01 darkblue Розчини кладок.

check01 darkblue Сипучі матеріали.

check01 darkblue Заповнювачі.

check01 darkblue Порошкові матеріали

Принципи і особливості роботи штукатурної машини PFT G4 (рис. 2.4.6) засновані на безперервному приготуванні, подачі до місця роботи і нанесенні на оброблювану поверхню в автоматичному режимі будівельних розчинів на основі сухих сумішей заводського приготування ("для машинного застосування") і води. Суха суміш може завантажуватися в приймальний бункер машини з мішків або безпосередньо з силосу через спеціальний перехідник або через пневмотранспортну установку PFT SILOMAT. У приймальному бункері машини суміш завжди залишається сухою, її начинювання водою відбувається в нижній частині змішувальної башти. Завдяки подаючому барабану, встановленому похило, практично виключається фракційне розшарування сухої суміші в приймальному бункері машини під час її роботи.

ust2

Рис. 2.4.6. Штукатурна машина PFT G4

 

Завдяки невеликій висоті заповнення відмінно підходить для використання сухої суміші з мішків, що оптимально для невеликих і середніх будівельних об'єктів.

Штукатурна машина PFT G4 сконструйована за модульним принципом. Завдяки використанню перехідника PFT вона може швидко і без проблем під'єднуватися до будь-якого силосу.

 

Сфери застосування

Для робіт з сухими будівельними сумішами машинного застосування, наприклад:

check01 darkblue Гіпсові штукатурки.

check01 darkblue Вапняно-гіпсові штукатурки.

check01 darkblue Цементні штукатурки.

check01 darkblue Вапняні штукатурки.

check01 darkblue Вапняно-цементні штукатурки.

check01 darkblue Теплоізолюючі штукатурки.

check01 darkblue Розчини для стиків і щілин.

check01 darkblue Армуючі і клеючі розчини.

check01 darkblue Наливні самовирівнюючі підлоги.

check01 darkblue Розчини для кладки.

check01 darkblue Ізоляції.

 

PFT SWING M (рис 2.4.7.) є транспортним насосом мінімального розміру з електронним безступінчатим регулюванням приводу двигуна потужністю 1,5 кВт. Можливі перекачування, нагнітання і розпорошення маловʼязких, що не містять розчинників, матеріалів, які можуть перекачуватися насосом (продукти, фасовані у відра).

ust3

Рис. 2.4.7. Транспортний насос PFT SWING M

 

Сфери застосування

Для всіх нижчезазначених матеріалів:

check01 darkblue вододисперсійні фарби,

check01 darkblue вапняні фарби,

check01 darkblue декоративна, силікатна і мінеральна штукатурка (пастоподібна) з гранулами розміром до 3 мм,

check01 darkblue грунтовка,

check01 darkblue рідкі шпалери,

check01 darkblue бетоконтакт,

check01 darkblue ущільнювальні шлами.

 

PFT RITMO – група компактних змішувальних насосів (рис. 2.4.8), які працюють на змінному струмі 230 В і / або трифазному струмі 400 В. Привід спеціально розроблений для прокачування, розпилення та нанесення сухих розчинів, пастоподібних матеріалів та інших сумішей зернистістю 3-7 мм залежно від моделі та комплектації PFT RITMO. Продуктивність насоса за необхідності можна коригувати швидкою заміною насоса. Пневматичне завантаження можливе через задувний кожух, який є додатковою опцією.

ust4

Рис. 2.4.8. Змішувальний насос PFTRITMO

 

Основні характеристики

Завдяки потужному приводу 2,2 кВт можна обробляти сухі і пастоподібні матеріали зернистістю до 3 мм, використовуючи шланги довжиною до 20 м.

Можна використовувати на всіх будівельних майданчиках з джерелом змінного струму 230 В.

Можна застосовувати в комплекті з електрогенератором 10 КВА.

Сфери застосування

check01 darkblue Для всіх сухих розчинів.

check01 darkblue Машинні гіпсові штукатурки.

check01 darkblue Вапняно-гіпсові штукатурки.

check01 darkblue Цементні штукатурки.

check01 darkblue Вапняні штукатурки.

check01 darkblue Вапняно-цементні штукатурки.

check01 darkblue Розчини для кам'яної кладки.

check01 darkblue Ізоляційні штукатурки.

check01 darkblue Розчин для закладення швів.

check01 darkblue Армуючі і клейові розчини.

check01 darkblue Рідкі стяжки.

check01 darkblue Рідкі шпаклівки а також пастоподібні матеріали.

 

 

Вказані нами засоби механізації штукатурних робіт, звичайно, не єдині механічні установки для штукатурки. На ринку існує різноманніття виробників і в кожного з них є своя лінійка засобів механізації штукатурних робіт.

Подробнее ...

Фотографії інтер’єрів

1. Інтер'єри в теплих (жовтих, оранжевих) кольорах

Джерело: http://int-interior.ru/

Приклад 1

Джерело: http://murator-dom.livejournal.com/

Приклад 2

Джерело http://rus-tender.ru/

Приклад 3

Джерело http://kakadu-interior.com.ua/

Приклад 4

2. Інтер'єри в холодних (синіх, блакитних, зелено-блакитних) кольорах 

 Джерело http://design-homes.ru/

Приклад 5

 Джерело http://remont-sk.ru/

Приклад 6

 Джерело http://www.our-interior.com/

Приклад 7

 Джерело http://remont-sk.ru/

Приклад 8

3. Інтер'єри в ненасичених (бежевих, тілесних, сіро-зелених) кольорах

Джерело http://www.myhome.ru/

Приклад 9

Джерело http://www.domdadom.ru/

Приклад 10

Джерело http://decorpic.ru/

Приклад 11

Джерело http://www.loftstyle.ru/

Приклад 12

Подробнее ...

Штукатурно – декоративне опорядження поверхонь. Питання для самоперевірки

{simplepopup name=”s”}Питання для самоперевірки{/simplepopup}

1. Які технологічні процеси і операції називають штукатурними роботами?

{simplepopup link=”s0”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s0”}

 Штукатурні роботи належать до одного з основних видів опоряджувальних робіт. Це технологічний процес покриття конструкцій або їх елементів шаром різноманітних за складом будівельних розчинів (мокра штукатурка) або гіпсокартонними листами (суха штукатурка).

{/simplepopup} 

2. Що таке штукатурка?

{simplepopup link=”s1”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s1”} 

Штукатурка – це затверділі шари будівельного розчину, який наноситься на стіни, перегородки й стелі будинків в рідкому або пластичному стані одним, двома або трьома прийомами для поліпшення тепло- та звукоізоляційних властивостей конструкцій, захисту зовнішніх стін від руйнівної дії атмосферних опадів, а дерев’яних стін – від займання.

{/simplepopup} 

3. Проведіть класифікацію штукатурки в залежності від області застосування.

{simplepopup link=”s2”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s2”} 

В залежності від області застосування штукатурки її класифікують:

check01 darkblue за призначенням – звичайна, декоративна та спеціальна (термо-, звуко- та гідроізоляційна, захисна (від різних шкідливих впливів), армована і тощо;

check01 darkblue за видами в’яжучого – цементна, цементно-вапняна, вапняна, вапняно-глиняна;

check01 darkblue за складністю та якістю виконання – проста, покращена, високоякісна;

check01 darkblue за технологією нанесення розчину – мокра (монолітна), що наноситься у вигляді розчину механізованим способом або вручну, і суха з гіпсокартону. Виконання монолітної штукатурки полягає у пошаровому нанесенні, розрівнюванні і загладжуванні розчину на поверхні будівельних конструкцій.

{/simplepopup} 

4. Охарактеризуйте вапно як будівельний матеріал.

{simplepopup link=”s3”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s3”} 

Вапно – один із найдавніших в’яжучих матеріалів. Сировиною для його одержання слугують гірські породи: вапняк, доломіт, крейда. Одержують вапно обпалюванням цих порід у спеціальних печах. Шматки обпаленого вапна – грудкове вапно – гасять водою. Велика кількість теплоти, що виділяється при цьому, різко підвищує температуру вапна і води, яка може навіть закипіти (тому негашене вапно називають киплячим).

{/simplepopup} 

5. Як класифікують вапняні розчини в залежності від масової частки води?

{simplepopup link=”s4”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s4”} 

Залежно від маси води, яку взяли для гасіння вапна, можна одержати: 

check01 darkblue гідратне вапно (пушонку), якщо води беруть 50...75% від маси вапна, тобто стільки, скільки необхідно для перебігу реакції гідратації (процесу гасіння);

check01 darkblue вапняне тісто, якщо води беруть у 3-4 рази більше, ніж вапна; 

check01 darkblue вапняне молоко, якщо води беруть у 10 разів більше, ніж вапна.

{/simplepopup} 

6. Які речовини називають гідравлічними в’яжучими?

{simplepopup link=”s5”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s5”} 

Гідравлічні в’яжучі – речовини, які твердіють і зберігають міцність як на повітрі, так і у воді.

{/simplepopup} 

7. Що називають будівельним розчином?

{simplepopup link=”s6”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s6”} 

Будівельним розчином називають матеріал, що одержаний в результаті затвердіння правильно підібраної суміші в’яжучої речовини (цементу, вапна), дрібного заповнювача (піску) і води, а в необхідних випадках і спеціальних добавок. Суміш до затвердіння називають розчиновою сумішшю.

{/simplepopup} 

8. Яке призначення високоякісної "маячної" штукатурки?

{simplepopup link=”s7”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s7”} 

Високоякісну “маячну” штукатурку застосовують для опорядження театрів, палаців культури, залізничних станцій, міських готелів, музеїв, унікальних споруд, деяких багатоповерхових житлових будівель, що зводяться за індивідуальними проектами та інших капітальних будівель І класу. Цей вид штукатурки – багатошаровий: набризк, два шари ґрунту і накривка, що має загальну товщину 20 мм. Поверхня ґрунту розрівнюється по маяках, поверхня накривального шару затирається терткою.

{/simplepopup} 

9. Як виконують прямолінійні та криволінійні гурти?

{simplepopup link=”s8”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s8”}

Прямолінійні гурти виконують, пересуваючи шаблон по прямих направляючих рейках (правилах), що закріплені нерухомо маякотримачами на стіні і стелі на відстані, що відповідає розмірам шаблону. 

Криволінійні гурти (круглі, напівциркульні) витягують за допомогою шаблонів, що приєднані до рейок, які називаються воробами і обертаються на штирях, що закріплені в центрі кривих. 

{/simplepopup} 

10. Які існують особливості виконання штукатурних робіт в зимовий час?

{simplepopup link=”s9”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s9”} 

До штукатурних робіт в приміщеннях можна приступати при температурі повітря не нижче +10°С і при відносній вологості не вище 70%. Як правило, температурний режим в приміщенні підтримують діючими системами постійного опалювання, тому віконні отвори склять або тимчасово закладають.

При недіючому опаленні обігрів приміщень і сушку штукатурки здійснюють різними повітронагрівними (електрокалорифери, тепловентиляційні системи) приладами.

{/simplepopup} 

11. На які групи можна поділити комплекс машин і обладнання для виконання штукатурних робіт?

{simplepopup link=”s10”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s10”}

Увесь комплекс машин та обладнання, що застосовується для виконання штукатурних робіт, за технологічним призначенням можна поділити на такі групи:

check01 darkblue для підготування матеріалів;

check01 darkblue для приготування, транспортування й нанесення розчину;

check01 darkblue для затирання накривки.

{/simplepopup}

Подробнее ...

Технологія малярних і шпалерних робіт. Питання для самоперевірки

{simplepopup name=”s”}Питання для самоперевірки{/simplepopup}

1. Які існують категорії якості малярного опорядження?

{simplepopup link=”s0”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s0”}

 Відповідно до діючих норм, встановлено три якісні категорії малярного опорядження: просте, здійснюване в складських, підсобних, тимчасових і інших другорядних будовах; покращене в житлових, виробничих і громадських будівлях масового будівництва; високоякісне – будівлях театрів, палаців культури, вокзалів, великих адміністративних будівлях.

{/simplepopup}

2. Які операції включають до складу малярних робіт?

{simplepopup link=”s1”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s1”}

 До складу малярних робіт входять три основні групи виробничих операцій: підготовка поверхні під фарбування, фарбування підготовленої поверхні, обробка пофарбованих поверхонь.

{/simplepopup}

 3.Які роботи називають малярними?

{simplepopup link=”s2”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s2”}

 Малярні роботи – це складний технологічний процес, який передбачає виконання багатьох операцій із використанням різних фарбувальних сумішей, матеріалів, механізмів, інструментів і пристроїв.

{/simplepopup}

 4. Назвіть групи матеріалів для малярного опорядження?

{simplepopup link=”s3”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s3”}

 Матеріали для малярного опорядження ділять на наступні групи: в’яжучі, пігменти, наповнювачі, а також готові малярні склади і допоміжні матеріали.

В’яжучі забезпечують зчеплення всіх складових фарб, утворення тонкої кольорової плівки, що міцно лягає на поверхню, яка фарбується.

{/simplepopup}

5. Що являють собою малярні склади?

{simplepopup link=”s4”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s4”}

Малярні склади – суміш в’яжучих, пігментів і наповнювачів певної консистенції. Залежно від призначення в покритті розрізняють наступні види малярних складів:

check01 darkblue ґрунтовки, що містять в’яжучі або деякі спеціальні розчини з додаванням пігменту і покриття, що забезпечують зчеплення з поверхнею;

check01 darkblue шпатлівки, вирівнюючі поверхню, що підлягає фарбуванню;

check01 darkblue фарбувальні склади, що додають поверхням декоративні, захисні і технічні властивості.

{/simplepopup}

6. Що таке фарбування?

{simplepopup link=”s5”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s5”}

 Фарбування – це процес нанесення фінішних малярних шарів, що створюють плівку, відповідну експлуатаційному призначенню поверхні і естетичним вимогам до розряду приміщень або споруд.

{/simplepopup}

7. Які існують основні способи опорядження пофарбованих поверхонь?

{simplepopup link=”s6”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s6”}

 Опорядження пофарбованих поверхонь здійснюють для підвищення їх декоративних властивостей. Використовують чотири основні способи: фактурна обробка шарів фарбування; створення фактури в процесі фарбування, фактурна підготовка під фарбування; текстуроване опорядження забарвлених поверхонь.

{/simplepopup}

8. Опишіть процес торцювання.

{simplepopup link=”s7”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s7”}

 Торцювання – обробка щіткою-торцьовкою виконують для надання поверхням рівномірної або плямистої зернистості. Першу отримують щетинною щіткою, другу – щіткою з кінського волоса. Торцювання застосовують при використанні клейової і масляної фарби.

 {/simplepopup}

 9. Ящо називають шпалерними роботами?

{simplepopup link=”s8”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s8”}

Під шпалерними роботами розуміють покриття стін з різних матеріалів, а також інших конструкцій, різновидами шпалерних матеріалів, що виготовлені спеціально з цією метою.

{/simplepopup}

10. Які існують групи опоряджувальних рулонних матеріалів?

{simplepopup link=”s9”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s9”}

Опоряджувальні рулонні матеріали (паперові шпалери і синтетичні плівки) поділяють на такі групи:

check01 darkblue паперові шпалери прості і середньої щільності;

check01 darkblue щільні шпалери і шпалери, що стійкі до вологи;

check01 darkblue полівінілхлоридні плівки на паперовій і тканевій основі;

check01 darkblue лінкруст.

{/simplepopup}

11. Що таке ворсове покриття стін?

{simplepopup link=”s10”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s10”}

Ворсове покриття стін – це або друкарські паперові, або вінілові шпалери, що частково оформлені ворсом із вовняних, шовкових або із синтетичних волокон.

{/simplepopup}

12. Опишіть процес наклеювання декоративної самоклеючої плівки?

{simplepopup link=”s11”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s11”}

Декоративну самоклеючу плівку, наклеюють вручну зверху вниз, вивіряючи вертикальність першого полотнища виском. Після зняття захисного паперового шару на 800...1000 мм полотнище закріплюють, приклеюючи вверху з вивірянням його положення. Потім видаляють захисний папір, що залишився, і, натискуючи, плавним рухом щітки приклеюють полотнище до основи.

{/simplepopup}

Подробнее ...

Технологія облицювально – плиткових робіт. Питання для самоперевірки

{simplepopup name=”s”}Питання для самоперевірки{/simplepopup}

1. Що називається облицювальними роботами?

{simplepopup link=”s0”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s0”}

Облицювальні роботи – це технологічний процес опорядження (покриття) поверхонь горизонтальних і вертикальних конструкцій будівель і споруд методом зміцнення на клеях (мастиках) і розчинах оздоблювальних плиток та інших плиткових і листових матеріалів.

{/simplepopup}

 2. Наведіть класифікацію облицювання за характером розташування швів.

{simplepopup link=”s1”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s1”}

За характером розташування швів облицювання може бути:

check01 darkblue шов у шов;

check01 darkblue з перев’язкою швів;

check01 darkblue діагональним.

{/simplepopup}

 3. Які матеріали називають плитковими?

{simplepopup link=”s2”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s2”}

Плиткові матеріали – це дрібноштучні керамічні плитки, плитки з природного каменя, бетону, полімерів.

{/simplepopup}

 4. Охарактеризуйте діорит, сієніт, лабрадорит і габро.

{simplepopup link=”s3”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s3”}

Діорит – безкварцовий різновид граніту зеленувато-сірого кольору з дрібними білими і чорними плямами. Твердість – близько 6, марка – 2300. Добре піддається стиранню, тому придатний для виготовлення сходів, легко обробляється, полірується погано, даючи лише легкий глянець;

Сієніт – безкварцовий різновид граніту ясно-сірого кольору, структура середньозерниста. Обробляється легше граніту, добре полірується. Твердість – близько 6, марка – близько 2000;

Лабрадорит – крупнокристалічна кам’яна порода від темно-сірого до чорного кольору із вкрапленням ірризувальних колірних райдужних включень, що додають породі виняткової декоративної цінності. Твердість лабрадориту 6, марка (в залежності від крупнозернистості) 1000-2000. Лабрадорит дуже добре полірується. Використовується для опорядження цоколів і порталів;

Габро – має повнокристалічну структуру. Колір габро переважно темний до чорного, марка (в залежності від крупнозернистості) 1000-2000. Твердість – близько 6. Використовується для опорядження цоколів і виготовлення пам’ятників.

{/simplepopup}

 5.  Опишіть операції, які необхідно виконати до початку робіт з облицювання поверхонь стін фасадів плитами з природного каменя:

{simplepopup link=”s4”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s4”}

check01 darkblue перевірити вертикальність стін (на всю висоту облицювання) виском і прямолінійність стіни шнуром. При наявності на фасадах горизонтальних уступів (ділянок фасадів, що западають або виступають) вертикальність поверхні слід перевіряти в межах кожного попереднього уступу;

check01 darkblue закріпити шнури з таким розрахунком, щоб мінімальна ширина пазух між стіною і облицюванням була рівною 25 мм;

check01 darkblue промити і зволожити водою цегляне мурування;

check01 darkblue за відповідною розміткою в торцях просвердлити отвори;

check01 darkblue для плит усіх порід каменя: очистити від забруднення і пилу і тильний бік промити водою, а для плит з пористих матеріалів – вапняк, туф, черепашник, мармур, травертин, доломіт – перед використанням потрібно зволожити тильний бік плити (ця операція виконується умоканням тільки тильного боку плити у воду або розчин з цементного молока протягом 5-7 секунд).

{/simplepopup}

 6. У чому полягають відмінності технології облицювання плитами з штучних матеріалів і облицювання природним каменем 

{simplepopup link=”s5”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s5”}

Технологія облицювання плитами з штучних матеріалів відрізняється від облицювання природним каменем тим, що в штучних елементах є монтажні петлі або румпа, що виключає трудомісткі операції по виробленню гнізд для кріпильних деталей. Облицювальні плити кріплять до анкерних крюків, закладених в стіні

{/simplepopup}

 7. Які засоби індивідуального захисту використовуються під час виконання облицювальних робіт?.

{simplepopup link=”s6”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s6”}

Виконання облицювальних робіт потребує застосування засобів індивідуального захисту: гумових рукавиць, захисних окулярів, рукавиць із брезентовим надолонником, будівельної каски.

{/simplepopup}

Подробнее ...

Загальні положення про будівництво. Питання для самоперевірки

{simplepopup name=”s”}Питання для самоперевірки{/simplepopup}

1. Що називається опоряджувальними роботами?

{simplepopup link=”s0”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s0”}

Опоряджувальні роботи в будівництві – це комплекс технологічних процесів, що виконуються з метою надання поверхням конструкцій будинків і споруд захисних і декоративних властивостей і певного архітектурно-естетичного вигляду.

{/simplepopup}

2. Яким основним технологічним документом регламентуються опоряджувальні роботи?

{simplepopup link=”s1”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s1”}

Основним технологічним документом, що визначає послідовність, способи і методи виробництва опоряджувальних робіт, є проект виконання опоряджувальних робіт (ПВОР), де в числі інших документів розробляються технологічні карти на кожен вид опоряджувальних робіт, що входять в нього.

{/simplepopup}

3. Які властивості необхідні для оцінювання декоративності опорядження?

{simplepopup link=”s2”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s2”}

check01 darkblue блиск – здатність поверхні направлено відбивати світловий потік;

check01 darkblue текстура – рисунок природного матеріалу, що виражає на його поверхні характерну структуру, особливості побудови;

check01 darkblue фактура – видима побудова поверхні матеріалу (виробу); 

check01 darkblue колір. 

 {/simplepopup}

4. Яка властивість називається гігроскопічністю?

{simplepopup link=”s3”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s3”}

Гігроскопічність  властивість матеріалу поглинати воду з повітря. Показник враховують при сушінні або зволоженні матеріалу, його зберіганні і перевезенні. Матеріали, що активно поглинають воду, називають гідрофільними, які відштовхують – гідрофобними. Гігроскопічність визначається відношенням кількості води, яка поглинена матеріалом, до маси цього сухого матеріалу.

{/simplepopup}

5. Що таке усадка?

{simplepopup link=”s4”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s4”}

 Усадка – властивість матеріалу зменшуватися в розмірах (лінійна усадка) і об’ємі (об’ємна усадка) за рахунок проходження в ньому фізико-механічних процесів під впливом різних факторів: температури, вологи тощо. Показник враховують при готуванні штукатурних, шпатлювальних і лакофарбових сумішей, виготовленні облицювальних матеріалів.

{/simplepopup}

6. Розкрийте поняття ударної в'язкості.

{simplepopup link=”s5”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s5”}

Ударна в'язкість – властивість матеріалу чинити опір руйнуванню або деформуванню при ударі. Показник необхідний для оцінювання експлуатаційних характеристик матеріалів покриття підлоги та інших конструкцій, що піддаються в процесі експлуатації ударним навантаженням. Кількісно ударна в’язкість матеріалу оцінюється показником питомої ударної в’язкості, що визначається у Дж/м2, як відношення роботи надрізаного зразка матеріалу при випробовуванні ударним згином на маятниковому копрі до площі поперечного перерізу зразка.

{/simplepopup}

7. Дайте визначення біостійкості.

{simplepopup link=”s6”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s6”}

Біологічна стійкість (біостійкість) – властивість матеріалу протистояти біологічній корозії. Показник необхідний при виборі матеріалів конструкцій, що працюють у агресивному середовищі, яке створюється життєдіяльністю рослин і нижчих організмів, для яких речовина матеріалу є життєвим поживним середовищем. 

{/simplepopup}

8. Яку характеристику матеріалів називають сумісністю?

{simplepopup link=”s7”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s7”}

Сумісність – властивість різнорідних матеріалів або компонентів композиційних матеріалів утворювати міцне і надійне нероз’ємне з’єднання і стабільно при цьому виконувати необхідні функції протягом заданої тривалості. Сумісність розглядають у фізико-хімічному і фізико-механічному аспектах.

{/simplepopup}

9. Наведіть класифікацію композицій кольорів інтер'єру за кількістю головних кольорів.

{simplepopup link=”s8”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s8”}

За кількістю головних кольорів використовують колірні композиції трьох типів:

check01 darkblue однотонні;

check01 darkblue полярні;

check01 darkblue багатоколірні.

 {/simplepopup}

10. Які кольори називаються ахроматичними?

{simplepopup link=”s9”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s9”}

Ахроматичні кольори – кольори, що не мають тону. Характеризуються лише ясністю і сприймаються як білий, сірий або чорний.

{/simplepopup}

11. Опишіть порядок дій при нещасному випадку із смертельним наслідком.

{simplepopup link=”s10”} Відповідь {/simplepopup}

{simplepopup name=”s10”}

 При нещасному випадку із смертельним наслідком необхідно припинити роботу до початку розслідування, а також заборонити змінювати розташування устаткування, риштування, інструментів до одержання дозволу від комісії, що виконує розслідування. 

{/simplepopup}

Подробнее ...
Подписаться на этот канал RSS