VT Farm - шаблон joomla Форекс
З м і с т

В’яжучі матеріали і розчини для штукатурних робіт. Повітряні в’яжучі

У сучасному будівництві в’яжучі матеріали – найголовніший будівельний матеріал і сировина для одержання інших матеріалів і виробів. 

Найпростішими природними в'яжучими, які використовують для штукатурних робіт, є глина, гіпс, вапно. Їх застосовують з давніх часів. У сучасному будівництві також використовують велику кількість неорганічних (мінеральних) і органічних (бітумних, полімерних) в’яжучих із найрізноманітнішими властивостями.

Основні характеристики в’яжучих матеріалів – міцність, швидкість твердіння і тривалість тужавіння (тобто час, доки в’яжучий матеріал залишається пластичним). 

 

IMG1Мінеральні в’яжучі – порошкоподібні речовини, які при змішуванні з водою утворюють пластичну v line 50легкоформовану масу ("в’яжуче тісто"), яке поступово твердіє до каменеподібного стану.

 

Розрізняють повітряні й гідравлічні в’яжучі.


v line 50 Повітряні в’яжучі
 – речовини, які твердіють і зберігають свою міцність лише на повітрі.

 

До них належать: глина, гіпсові в’яжучі, повітряне вапно. Глину як в’яжучий компонент використовують у місцевому сільському будівництві для штукатурних і мурувальних розчинів. З глини з додаванням соломи одержують також матеріал для мурування стін. Завдяки високій пластичності і здатності утримувати воду глина слугує як добавка до цементу у будівельних розчинах.

Гіпсові в’яжучі – речовини, які одержують термічним обробленням гіпсової сировини. 

Гіпс при твердінні розширюється. Це дає змогу застосовувати його, на відміну від інших в’яжучих, без заповнювачів (рис.2.2.1). Недоліком гіпсових в’яжучих є їх гігроскопічність, тому вони потребують обов'язкового захисту від вологи, наприклад, фарбування (рис. 2.2.2).

Джерело http://gker.ru/

Рис. 2.2.1. Гіпсові 3D панелі

Джерело http://lepnina.gallery/

Рис.2.2.2. Фарбування гіпсової ліпнини

 

Вапно – один із найдавніших в’яжучих матеріалів. Сировиною для його одержання слугують гірські породи: вапняк, доломіт, крейда. Одержують вапно обпалюванням цих порід у спеціальних печах. Шматки обпаленого вапна – грудкове вапно – гасять водою. Велика кількість теплоти, що виділяється при цьому, різко підвищує температуру вапна і води, яка може навіть закипіти (тому негашене вапно називають киплячим).

З негашеного грудкового вапна методом розмелювання його в кульових млинах одержують негашене порошкоподібне вапно.

 Залежно від маси води, яку взяли для гасіння вапна, можна одержати: 

check01 darkblue гідратне вапно (пушонку), якщо води беруть 50...75% від маси вапна, тобто стільки, скільки необхідно для перебігу реакції гідратації (процесу гасіння);

check01 darkblue вапняне тісто, якщо води беруть у 3-4 рази більше, ніж вапна; 

check01 darkblue вапняне молоко, якщо води беруть у 10 разів більше, ніж вапна.

 

Вапняне тісто дуже пластичне. При тривалому твердінні вапно набуває досить високої міцності. Основний недолік вапна – низька водостійкість. 

 

izvestРис. 2.2.3. Вапно негашене будівельне
Джерело: http://xn--c1adjlih4a4g.xn--p1ai/izvest/

Подробнее ...

Основні вимоги з техніки безпеки. Штукатурні роботи.

atention-2Штукатурні роботи дозволяється починати після закінчення в необхідному обсязі всіх попередніх загальнобудівельних робіт, а також організаційних підготовчих заходів, позамайданчикових і внутрішньомайданчикових підготовчих робіт. 

Для дотримання правильної технології та організації штукатурних робіт загально-будівельні організації (ділянки) повинні своєчасно передавати під опорядження фронт робіт, що відповідає вимогам необхідної будівельної готовності будівлі в цілому або його окремих частин у відповідності до проекту виконання опоряджувальних робіт. Передавання об’єкта під опоряджувальні (штукатурні) роботи оформляють актом здавання-прийняття об’єкта або його частини, у якому відображена готовність будівельного майданчика і будівлі.

Штукатурні роботи в будівлях допускаються тільки після строків, що виключають можливість ушкодження штукатурки внаслідок осідання конструкцій.

Штукатурні роботи в залежності від методів організації будівництва, об’єктів і строків виконання робіт виконують бригадами або ланками різного кількісного і кваліфікаційного складу. 

Несприятливими факторами при виконанні штукатурних робіт можуть бути забруднення повітря робочим цементним, гіпсовим та іншим пилом, незадовільний мікроклімат на робочих місцях через контакт із вологим середовищем, роботи в неопалюваних приміщеннях, протяги.

Основними причинами виробничого травматизму при штукатурних роботах можуть бути: падіння працюючих із різних риштувань або столиків (роботи на висоті понад 1 м від підлоги учням заборонені), сковзання по залишках розбризканого на підлозі розчину, опіки при використанні розчинів із негашеним вапном, ураження електричним струмом, удари вантажем, що падає, тощо.

При штукатурних роботах не можна ставати на випадкові предмети (радіатори опалення, бочки, ящики тощо).

atention-1Забороняється застосовувати для просушування приміщення різного типу відкриті жаровні. При експлуатації електрокалориферів слід дотримуватись правил налагоджування і експлуатації електричних установок. 

Учням заборонено обслуговувати установки, які застосовуються для просушування приміщень.

Усі учні, які навчаються штукатурних робіт, повинні бути забезпеченими спецодягом, спецвзуттям, каскою відповідно до встановлених норм. При роботі в осінньо-зимовий період спецодяг часто буває вологим, тому необхідно передбачити можливість його просушування.

Заборонено використовувати в розчинах для декоративних кольорових штукатурок шкідливі для здоров’я пігменти: свинцевий сурик, свинцевий крон, мідні і миш’якові фарби тощо Перед оштукатурюванням збірних перегородок необхідно перевірити міцність їх установлення. Не можна виконувати штукатурні роботи всередині приміщень, якщо в них немає чорних підлог або суцільного тимчасового настилу. Закриті приміщення необхідно вентилювати.

Штукатури, які виконують набризкування розчину вручну, повинні працювати в окулярах.

Учням заборонено працювати з розчинонасосом; забороняється перегинати живильні шланги, затягувати сальники, розбирати механізми, не впевнившись у тому, що тиск упав до нуля. 

Переносні струмоприймачі (інструменти, машини, світильники тощо), які застосовують при виконанні штукатурних робіт, повинні працювати при напрузі не більшій 42 В. Всю електропроводку на висоту до 2 м від підлоги вкладають у гумові трубки, що захищені від механічних пошкоджень дерев’яним коробом. 

Електросвітильники з напругою, яка є у звичайній мережі, дозволяється встановлювати в місцях, що не доступні для тих, хто працює. При штукатурних роботах, що виконуються на відкритому повітрі або в особливо небезпечних приміщеннях, напруга не повинна перевищувати 12 В.

Для дотримання пожежної безпеки при експлуатації не можна користуватись електронагрівальними приладами без вогнетривких підставок, а також залишати їх без нагляду на тривалий час увімкненими в мережу; застосовувати для опалення приміщень саморобні електропечі; залишати під напругою електричні кабелі й проводи з неізольованими кінцями. 

Подробнее ...

Основні вимоги з техніки безпеки. Склярські роботи.

 До самостійної роботи з виконання склярських робіт допускаються тільки особи, які пройшли навчання, здали іспити кваліфікаційній комісії і одержали відповідний розряд. Крім спеціального навчання, кожний, хто приступає до роботи незалежно від виробничого стажу, повинен одержати увідний інструктаж з безпечних методів робіт безпосередньо на робочому місці. Повторення інструктажу є обов’язковим при кожному переведенні на іншу роботу або об’єкт. Крім того, склярі повинні протягом 3-х місяців пройти навчання з техніки безпеки за 6-10-годинною програмою і одержати відповідне посвідчення. Робоче місце і підходи до нього повинні бути добре освітленими і не захаращеними. Їх варто постійно утримувати в чистоті. Осколки скла необхідно збирати в шухляди і видаляти з робочого місця. Особи, які страждають запамороченням, припадками та іншими подібними хворобами, не повинні працювати зі сходів і риштувань.

atention-2

 

Виконання робіт на висоті більшій 3 м без спеціального огородження можливе тільки із запобіжним поясом. Користуватися запобіжним поясом, на якому немає бирки із вказівкою дати випробовування, забороняється. 

 

 

Інструменти, що застосовуються для склярських робіт, повинні бути добре закріпленими на ручках. Ручка молотка повинна розширюватися до кінця для забезпечення міцної хватки. Дерев’яні косинці і лінійки для склярських робіт повинні бути гладенькими, рівними, з ручкою посередині. Леза ножів для накладання киту повинні бути тупими і чистими, без слідів корозії. При роботі з електрифікованими інструментами слід переконатися в їх справності, надійності з’єднання і увімкнення їх в електричну мережу, а також у справності заземлення. Струмопровідний провід не повинен утворювати петлі і перекручуватися. Його слід захищати від ушкоджень підвішуванням або прикриттям.

Переносити скло потрібно збоку від нього. Нести скло, тримаючи його перед собою, а також у горизонтальному положенні забороняється. При перенесенні скла його беруть однією рукою (обов’язково в рукавицях) знизу, а іншою – зверху. Підніматися по сходах із склом у руках категорично забороняється. До місця робіт скло слід переносити у вертикальному положенні в спеціальних легких ящиках (рис.1.5.1) з тонких дощок або фанери з двома ручками. 

img1

Рис. 1.5.1. Перенесення скла у ящиках і на руках.

 

Під час роботи в спекотну погоду на дахах або у цехах з високою температурою може наступити перегрівання організму (сонячний удар). При сонячному ударі з’являється сильний головний біль, запаморочення, шум у вухах, нудота і навіть може наступити непритомність. Температура підвищується до 38°С і вище. Сприяти перегріванню тіла може товстий щільний одяг, що не пропускає випаровувань і тепла, що виділяється тілом. Тому при роботі на сонці потрібно одягати світлий, легкий одяг і світлий головний убір з великими полями або козирком. У перші дні роботи на сонці, поки організм не акліматизувався, необхідно робити часті, але короткі перерви в роботі. 

 

atention-1Для забезпечення охорони праці необхідно виконувати такі правила

check01 darkblue для навантаження і розвантаження скла в ящиках і контейнерах дозволяється застосовувати тільки стандартні стропи відповідної вантажопідйомності. Стропи повинні піддаватися періодичному огляду не рідше одного разу на 10 днів. Результати огляду повинні наноситися в журнал обліку і огляду строп;

check01 darkblue забороняється зберігати скло не в інвентарних пірамідах, притуляти ящики і контейнери зі склом до випадкових опор;

check01 darkblue забороняється розкроювання скла у вертикальному положенні (у ящиках);

check01 darkblue перенесення скла і піднімання його до місця встановлення слід виконувати в спеціальних “конвертах”; при підніманні скла підйомником “конверт” повинен бути закріпленим до огородження вантажної площадки; 

check01 darkblue риштування, з яких виконується засклення, повинні щодня перевірятися майстром; роботи з риштування можна виконувати тільки з дозволу майстра;

check01 darkblue забороняється виконувати розкроювання скла при від’ємній температурі; 

check01 darkblue перед розкроюванням скло встановлюють у теплому приміщенні і тільки після повного відігрівання розкроюють;

check01 darkblue місця, де виконуються склярські роботи, повинні бути огородженими; на огородженнях повинен бути напис, що забороняє вхід у небезпечну зону;

check01 darkblue забороняється спирати приставні драбини на встановлені листи скла;

check01 darkblue вакуум-присоси, що застосовуються при заскленні, повинні мати паспорт заводу-виготовлювача з вказівкою строку їх придатності.

 

atention-2При перших ознаках теплового удару потерпілого варто перенести в тінь, розстебнути комір і пояс, покласти холодний компрес на чоло. У випадку непритомності обличчя і груди потерпілого потрібно збризнути водою і дати понюхати нашатирного спирту. Після надання першої допомоги потерпілого потрібно негайно направити до лікаря. Про будь-який нещасний випадок необхідно негайно довести до відома майстра. 

Взимку склярські роботи дозволяється виконувати тільки в утеплених і опалювальних приміщеннях. Виконувати зовнішні склярські роботи при від’ємній температурі допускається тільки в тих випадках, коли неможливо зняти і перенести віконні рами.

Адміністрація і майстер зобов’язані:

check01 darkblue виконувати постійний нагляд за виконанням робіт, використанням будівельних механізмів, машин, електрифікованих та інших інструментів з точки зору безпеки;

check01 darkblue боротися з причинами виробничого травматизму;

check01 darkblue зміцнювати виробничу дисципліну, забезпечувати неухильне виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії і трудового законодавства;

check01 darkblue у строк і якісно виконувати розпорядження і вказівки технічної, санітарної і пожежної інспекцій.

 

atention-1Усі виробничі травми, що викликали втрату працездатності більше ніж на один робочий день, підлягають розслідуванню і реєстрації. Майстер або виконавець робіт, який довідався про нещасний випадок, повинен негайно сповістити про це керівника або головного інженера будівельного управління, директора підприємства, голову будкому або завкому, а потім, разом зі старшим інженером (інженером) з техніки безпеки і громадським інспектором протягом 24 годин розслідувати причини, що призвели до нещасного випадку та скласти акт.

При нещасному випадку із смертельним наслідком необхідно припинити роботу до початку розслідування, а також заборонити змінювати розташування устаткування, риштування, інструментів до одержання дозволу від комісії, що виконує розслідування. 

 

На всіх ділянках будівництва, де це потрібно за умовами роботи, у машин і механізмів, на проїздах та в інших небезпечних місцях повинні бути вивішеними плакати, попереджувальні написи та інструкції з техніки безпеки.

Адміністрація будівництва зобов’язана забезпечувати робітників спецодягом і спецвзуттям відповідних розмірів, а також засобами індивідуального захисту у відповідності до діючих норм. 

Індивідуальні засоби захисту перед видаванням повинні бути перевіреними, а робітники проінструктованими про порядок користування ними. 

Керівники робіт (майстри, виконавці робіт) не повинні допускати до роботи осіб, що не мають відповідного спецодягу, спецвзуття і засобів індивідуального захисту.

Подробнее ...

Основні вимоги з техніки безпеки. Вимоги до приміщень.

IMG1Закриті приміщення, у яких виконуються роботи з пилоподібними в’язкими (цемент, вапно, гіпс тощо), а також місця встановлення машин для подрібнення, розмелювання і просіювання матеріалів, що йдуть для розчинів, повинні бути обладнаними вентиляцією або пристроями, що попереджають розпилювання матеріалів.

При виконанні робіт з меленим негашеним вапном можуть допускатися до роботи робітники, які одержали спеціальний інструктаж і пройшли спеціальний медичний огляд (який повинен повторюватися кожні шість місяців). Роботи з приготування взимку розчинів з хімічними добавками повинні виконуватися з дотриманням вказівок, що є спеціальними для кожної хімічної добавки із вживанням застережних заходів проти опіків, а також проти ушкодження очей робітників.

Управління механізмами, нориями, живильниками тощо на установках для перероблення вапна-кипілки, вапна-пушонки, цементу та інших пилоподібних матеріалів повинне бути винесеним в приміщення, що є недоступним для пилу. 

Сховища ямного типу для гасіння вапна (тіста) повинні бути огородженими або закритими. Вивантаження вапняного тіста зі сховищ ямного типу повинне виконуватися механізованим способом без спускання робітників у ями.

Подробнее ...

Застосування кольору в опорядженні будинків. Кольори в інтер’єрі

Залежність колірного рішення від орієнтації приміщень за сторонами горизонту. У приміщеннях, що орієнтовані на північ, варто використовувати теплі (жовті, оранжеві) кольори (рис.1.4.2 -1.4.5).

Джерело: http://int-interior.ru/

Рис 1.4.2. Приклад 1

Джерело: http://murator-dom.livejournal.com/

Рис 1.4.3. Приклад 2

Джерело http://rus-tender.ru/

Рис 1.4.4. Приклад 3

Джерело http://kakadu-interior.com.ua/

Рис 1.4.5. Приклад 4

У приміщеннях, що орієнтовані на південь і не мають глибоких лоджій або інших затінювальних пристроїв, для фарбування використовують холодні кольори – синій, блакитний, зелено-блакитний, а також теплі кольори відносно невеликої насиченості (рис.1.4.6 - 1.4.9).

 Джерело http://design-homes.ru/

Рис 1.4.6. Приклад 5

 Джерело http://remont-sk.ru/

Рис 1.4.7.  Приклад 6

 Джерело http://www.our-interior.com/

Рис 1.4.8. Приклад 7

 Джерело http://remont-sk.ru/

Рис 1.4.9. Приклад 8

У приміщеннях, що орієнтовані на схід і захід, використовують нейтральніші, тобто менше насичені кольори, наприклад, бежеві, тілесні, сіро-зелені (рис.1.4.10 - 1.4.13).

Джерело http://www.myhome.ru/

Рис 1.4.10. Приклад 9

Джерело http://www.domdadom.ru/

Рис 1.4.11. Приклад 10

Джерело http://decorpic.ru/

Рис 1.4.12. Приклад 11

Джерело http://www.loftstyle.ru/

Рис 1.4.13. Приклад 12

 

При розробленні колірного опорядження варто враховувати також світлокліматичні особливості району будівництва. У північних районах рекомендовано використовувати кольори меншої насиченості, ніж у південних районах, але із більшою ясністю. При цьому перевагу віддають теплим кольорам.

 

Поєднання кольорів в інтер’єрі. Для одержання гармонійних і виразних колірних композицій на об’єктах, що будуються, необхідно враховувати закони взаємодії кольорів. При цьому завершені колірні рішення (з врахуванням кольору обладнання, меблів та інших елементів інтер’єра) повинні бути достатньо різноманітними за кольором, тому що зір людини менше стомлюється, якщо сприймає гаму кольорів.

За кількістю головних кольорів використовують колірні композиції трьох типів:

check01 darkblue однотонні, такі, що побудовані на поєднанні одного головного кольору і групи близьких до нього кольорів;

check01 darkblue полярні, такі, що побудовані на поєднанні двох головних кольорів великих або середніх інтервалів або двох груп близьких кольорів;

check01 darkblue багатоколірні, такі, що побудовані звичайно на трьох головних кольорах або трьох групах близьких кольорів середніх інтервалів, найгармонічнішими з яких є кольори, що рівновіддалені один від одного в спектральному колі.

Однотонні композиції використовують в приміщеннях, що призначені для виконання робіт, які потребують зосередженої уваги або для відпочинку; багатоколірні композиції – у приміщеннях короткочасного перебування.

 

Відповідність кольору опорядження призначенню приміщень. При виборі кольору за основу беруть характер впливу різних кольорів (за умови сприйняття одного кольору) на нервову систему і працездатність людини.

Червоний колір – активний, збуджувальний. При короткочасному впливі сприяє підвищенню працездатності; при тривалішому впливі викликає втому.

Оранжевий – активний, створює бадьорий, життєрадісний настрій, викликає відчуття тепла. За умови непостійного впливу добре впливає на працездатність.

Жовтий – активний, сприяє створенню гарного бадьорого настрою. За умови непостійного впливу значно підвищує працездатність.

Зелений – нейтральний, м’який, такий, що заспокоює. Його довготривалий вплив не втомлює і викликає хоча і не сильний, але стійкий підйом працездатності.

Блакитний – пасивний, сприяє розслабленню і уповільненню життєвих процесів, зниженню активності і емоційного напруження, викликає відчуття прохолоди.

Синій – пасивний, під його впливом активність життєвих процесів зменшується, виникає схильність до спостерігання і роздумів.

Фіолетовий – найпасивніший. Його вплив призводить до ослаблення і уповільнення життєвих процесів, зниження активності, появи відчуття пригніченості з відтінком деякого неспокою. Навіть короткочасна дія фіолетового кольору призводить до зниження працездатності.

Чорний – різко погіршує настрій.

Сірий – викликає апатію, сум.

Білий – викликає відчуття спокою. 

Подробнее ...

Застосування кольору в опорядженні будинків. Кольори: типи, єдність, співрозмірність, комфорт

Джерело http://www.slideshare.net/Всі кольори поділяються на дві групи, що відмінні за своїми характеристиками: хроматичні і ахроматичні.

v line 100Хроматичні кольори мають такі характеристики:

тон – сприйняття червоних, синіх або будь-яких інших променів, що домінують і відбиваються поверхнею. Оцінюється довжиною хвилі цих променів і виражається в нанометрах;

насиченість – ступінь відмінності відчуття кольоровості від рівносвітлого сірого. Оцінюється кількістю порогів;

ясність – візуальне відчуття яскравості. Оцінюється за визначених рівних умов сприйняття коефіцієнтом відбиття (відношення відбитого поверхнею світлового потоку до потоку, що падає на неї, яке виражене у відсотках).

v line 50Ахроматичні кольори – кольори, що не мають тону. Характеризуються лише ясністю і сприймаються як білий, сірий або чорний.

Всі кольори, які одержуються при розкладанні променя білого світла, що проходить крізь прозору призму, називають спектральними кольорами. Основними з них є червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий.Джерело http://perukar.org/

Замкнуті в коло спектральні кольори з додаванням пурпурового кольору між червоним і фіолетовим утворюють спектральне коло. Кольори, що розміщені на кінцях діаметра колірного кола, називають додатковими. 

Джерело http://disted.edu.vn.ua/За асоціацією певних груп кольорів з відтінками льоду і вогню прийнято називати кольори короткохвильові (блакитні, сині та фіолетові) холодними, а довгохвильові (червоні, оранжеві, жовті) – теплими.

Композиційна єдність. Може бути досягнута використанням однакового кольору в опорядженні спільних для більшості приміщень елементів (наприклад, однотипних столярних виробів, підлоги, стелі) і використанням для опорядження матеріалів з близькими за масштабом та характером рисунками. Найбільший ефект досягають, застосовуючи для підлоги більш темні чи насичені ніж для інших елементів приміщення, кольори.

Масштабність і співрозмірність. Змінити сприйняття розмірів і пропорцій окремих приміщень можна, застосовуючи опоряджувальні матеріали певного кольору, рисунка і фактури, що мають здатність візуально віддаляти або, навпаки, наближати опоряджену ними поверхню.

Для візуального наближення поверхні і, тим самим, для ілюзорного коректування пропорцій приміщень використовують:

check01 darkblue “щільні” кольори - червоні, оранжеві, жовті (особливо темні);

check01 darkblue великі, чітко промальовані та виконані контрастно за ясністю малюнки;

check01 darkblue покриття з глибокою фактурою, які утворюють різкі світлотіні.

 

Для створення ілюзії більшої висоти приміщення використовують вертикальний малюнок в опорядженні стін (рис. 1.4.1).

Джерело http://kakpravilnosdelat.ru/

Рис. 1.4.1. Вертикальний малюнок в опорядженні стін

Світловий комфорт. Для створення в приміщеннях хорошої освітленості в опорядженні стін і стелі використовують світлі опоряджувальні матеріали з матовими поверхнями.

Необхідний рівень освітленості в приміщеннях, що призначені для зорової роботи, досягається, якщо основні відбивальні поверхні мають коефіцієнт відбиття:
стеля – 75...80%, стіни – 50...70%, підлога – 20...40%.

При слабкій освітленості приміщень різко знижується сприйняття насиченості кольорів, що використані в опорядженні. При цьому блакитні, сині і фіолетові тона змінюються менше, ніж червоні, оранжеві і жовті. В слабоосвітлених приміщеннях, в яких, як правило, відсутні світлові отвори, добре сприймаються лише холодні тона. Їх не варто фарбувати в білий колір тому, що білі поверхні у таких умовах мають низький коефіцієнт відбивання і при відсутності колірного тону будуть здаватися тьмяними, забрудненими.

Колірний комфорт. Для створення в інтер’єрах відчуття колірного комфорту необхідно забезпечити:

check01 darkblue сприятливий колірний “клімат” у приміщеннях різної орієнтації за сторонами горизонту;

check01 darkblue гармонійне і виразне колірне поєднання всіх елементів інтер’єра, включаючи меблі і декоративне оформлення;

check01 darkblue відповідність кольору опорядження призначенню приміщення і створення в необхідних випадках певного стереотипу.

Подробнее ...

Характеристика і основні властивості опоряджувальних матеріалів. Комплексні властивості.

moleculeКомплексні властивості характеризують стійкість матеріалів до сукупної дії ряду факторів.

v line 150Довговічність – властивість матеріалу зберігати потрібні характеристики до граничного стану, що заданий умовами експлуатації. Показник визначає витрати на експлуатацію (і, насамперед, на ремонт) будівель та споруд. Довговічність матеріалів оцінюють за найважливішими експлуатаційними показниками, експериментальними і розрахунковими даними і кількісно вимірюється тривалістю (в роках) від початку експлуатації в заданому режимі до моменту досягнення граничного стану.

Довговічність опоряджувальних матеріалів може бути нижчою тривалості служби будівлі або споруди, оскільки вона коректується тривалістю морального старіння оздоблення.

v line 120Надійність – властивість матеріалу виконувати свої функції протягом заданої тривалості і за даних умов експлуатації, зберігаючи при цьому в певних межах встановлені характеристики. Показник необхідний при виборі матеріалів з метою виключення “відказів” – раптового погіршення властивостей матеріалу нижче рівня бракувального показника, яким обумовлена його працездатність. Цей показник особливо важливий для матеріалів, що працюють в екстремальних умовах (високі напруження, температура, агресивне середовище тощо), і за малих запасів міцності. Надійність матеріалів оцінюється прискореними випробовуваннями основних експлуатаційно-технічних властивостей.

v line 50Сумісність – властивість різнорідних матеріалів або компонентів композиційних матеріалів утворювати міцне і надійне нероз’ємне з’єднання і стабільно при цьому виконувати необхідні функції протягом заданої тривалості. Сумісність розглядають у фізико-хімічному і фізико-механічному аспектах.

v line 50

Теплостійкість – властивість матеріалу зберігати експлуатаційні характеристики при одночасному механічному і хімічному впливах в умовах підвищеної (до 600°С) температури. Цей показник необхідний для вибору матеріалу, що працює в умовах агресивного середовища і підвищеної температури.

v line 50Ерозійна стійкість – властивість матеріалу чинити опір ерозії руйнуванню поверхневого шару матеріалу під механічним впливом твердих тіл, рідин або газів. Показник враховують при виборі міцних облицювальних покриттів або матеріалів полімерних сумішей, що закріплюють і захищають поверхню.

v line 50Старіння – зміна структури і властивостей матеріалів при експлуатації або довгостроковому зберіганні. Показник визначає тривалість служби полімерних матеріалів у покриттях.

 

 

 

 

 

 

Подробнее ...

Характеристика і основні властивості опоряджувальних матеріалів. Хімічні властивості.

chemistry-5Хімічні властивості характеризують здатність матеріалів чинити опір дії хімічно або біологічно агресивного середовища, що викликає в них реакції обміну і реакції, що призводять до руйнування матеріалів.

v line 70Біологічна стійкість (біостійкість) – властивість матеріалу протистояти біологічній корозії. Показник необхідний при виборі матеріалів конструкцій, що працюють у агресивному середовищі, яке створюється життєдіяльністю рослин і нижчих організмів, для яких речовина матеріалу є життєвим поживним середовищем. 

v line 50Газостійкість – властивість матеріалу не вступати у взаємодію з газами навколишнього середовища. Показник приймають до уваги при виборі матеріалу конструкцій, що працюють у агресивному газовому середовищі. 

v line 50Корозійна стійкість – властивість матеріалів протистояти дії корозії в умовах агресивного середовища. Показник враховують при виборі захисних покритів конструкцій, що працюють у газах, розчинах кислот, солей і лугів, органічних розчинниках, прісній і морській воді.

v line 50Токсичність (отруйність) – властивість матеріалів викликати отруєння, уражати дихальні шляхи, шкіру, органи зору. Показник є критерієм санітарно-гігієнічних вимог до полімерних матеріалів і визначає вибір опоряджувальних покритів на їх основі усередині приміщень.

 

 

 

 

Подробнее ...

Характеристика і основні властивості опоряджувальних матеріалів. Механічні властивості.

Механічні властивості характеризують здатність матеріалів чинити опір впливу зовнішніх сил.

 

 

Джерело http://cadfem.sibstrin.ru/v line 70Деформованість – властивість твердих матеріалів змінювати форму (лінійні розміри) або об’єм під дією зовнішнього навантаження, а також власної маси, температури та інших факторів. Зміна лінійних розмірів називається відносною деформацією і визначається як

ε = 100 ⋅ Δl / l ,

де Δl – абсолютна деформація, см; l – початковий розмір зразка матеріалу, см.

v line 70Стираність – властивість матеріалу зменшуватися в об’ємі і масі під дією зусиль стирання. Показник враховують при виборі матеріалів підлоги та інших покриттів, що піддаються тертю. Кількісно стираність оцінюється в г/смі визначається як

U = (m − m1) / S,

де m і m1 – маса зразка відповідно до і після стирання, г; S – площа стирання, см2.

v line 70Міцність – властивість матеріалу (виробу) чинити опір руйнуванню або пластичному деформуванню під дією зовнішніх навантажень. Показник необхідний для оцінки тримальної спроможності матеріалу в конструкції. Визначається як

RСТ(РОЗТ) = P/ S;

RЗГИН = 3⋅P⋅l / 2⋅b⋅h2,

де Р – руйнівне навантаження, Н; S – площа поперечного перерізу зразка (до випробовування), м; l -прольот між опорами балки, м; b і h – ширина і висота поперечного перерізу балки, м.

v line 70Твердість – властивість матеріалу чинити опір прониканню до нього іншого, твердішого тіла. Показник має значення при виборі матеріалів для покриття підлоги, при визначенні. способу оброблення матеріалу. Твердість визначається структурою матеріалу і кількісно оцінюється, наприклад, при випробовуванні металів і пластмас за діаметром відбитка від вдавлюваного в поверхню випробовуваного матеріалу спеціального індентора (кульки). Для вимірювання твердості використовують твердометри (рис. 1.3.2).

elcometer 3101

Рис 1.3.2. Твердомір Elcometer 3101

(Джерело: http://granat-e.ru/)

 

v line 70Ударна в'язкість – властивість матеріалу чинити опір руйнуванню або деформуванню при ударі. Показник необхідний для оцінювання експлуатаційних характеристик матеріалів покриття підлоги та інших конструкцій, що піддаються в процесі експлуатації ударним навантаженням. Кількісно ударна в’язкість матеріалу оцінюється показником питомої ударної в’язкості, що визначається у Дж/м2, як відношення роботи надрізаного зразка матеріалу при випробовуванні ударним згином на маятниковому копрі до площі поперечного перерізу зразка.

v line 70Пружність – властивість матеріалів відновлювати форму і об’єм (у твердих матеріалів) або тільки об’єм (у в’язких і рідких) після припинення дії деформувальних сил. За цим показником оцінюють деформативність матеріалів. Характеризується найбільшим напруженням при якому не виявляється пластична деформація (межа пружності) і визначається як

σ = Е⋅ε,

де Е – модуль пружності при розтяганні (стиску і вигині), або модуль Юнга, Па; ε – відносна деформація.

v line 50Крихкість – властивість твердих матеріалів руйнуватися під дією механічних напружень, що виникають в них, без помітних пластичних деформацій. Показник необхідний при виборі тріщиностійких матеріалів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подробнее ...

Характеристика і основні властивості опоряджувальних матеріалів. Фізичні властивості.

phisicsФізичні властивості визначають відношення матеріалу до дії води, пари, газів, тепла, вогню, холоду, електричного струму, звукових хвиль, випромінювання, а також відношення до комплексної дії навколишнього середовища.

 

v line 90Атмосферостійкість – властивість матеріалу чинити опір руйнівній дії сонячного проміння, дощу, морозу, снігу, вітру та інших атмосферних факторів (наприклад, газів і пилу, що забруднюють нижні шари атмосфери). Показник враховують при визначенні терміну служби матеріалу в покритті на фасадах.

 

v line 90

Вологовіддавання – властивість матеріалу віддавати вологу в навколишнє середовище. Вологовіддавання характеризується швидкістю виділення вологи (висихання), тобто кількістю води (у відсотках від маси або об’єму стандартного зразка), що втрачається матеріалом протягом однієї доби при відносній вологості повітря 60% і температурі 20˚С. В умовах експлуатації вологовіддавання відбувається до встановлення рівноважного стану між вологістю матеріалу і повітря. Така рівновага, що називається повітряно-сухим станом, установлюється приблизно через півроку – рік після закінчення будівництва.

v line 90Вологостійкість – властивість матеріалу чинити тривалий опір руйнівній дії вологи при періодичному зволожуванні і висиханні. Цей показник – важлива експлуатаційна характеристика матеріалів конструкцій, що працюють в умовах змінного зволожування і висушування. Вологостійкість матеріалу кількісно визначають як

= R / R   ,

де Rст і Rст  – межі міцності при стисненні зразків матеріалу відповідно після зволоження, висихання та у природно-сухому стані. Задовільна вологостійкістьматеріалу становить 0,8...1, знижена – 0,65...0,8, незадовільна вологостійкість – менша 0,65.

v line 90Вологість – процентний вміст вологи, що віднесений до маси матеріалу в сухому стані. Показник враховують при розрахунку водоцементного відношення при добиранні складу бетону розчину і визначають як

W= (m1 m) /m1100 ,

де m -маса сухого зразка; m1 – маса вологого зразка.

 

v line 90Водопоглинання – властивість матеріалу всмоктувати й утримувати в собі воду. Водопоглинання враховують при виборі матеріалу для гідроізоляції і теплоізоляції. Водопоглинання характеризується кількістю води, яка увібрана сухим матеріалом, що цілком занурений у воду, і виражається у відсотках від його об’єму (водопоглинання за об’ємом В0). Визначається як 

В0 (m1 − m)/ V100    ,

де m – маса сухого зразка, г; m1 – маса зразка, що насичений вологою, г; V – об’єм зразка у природному стані. Водопоглинання за об’ємом характеризує удавану пористість матеріалу і завжди менше 100% (звичайно в матеріалі є деяка кількість замкнутих пор).

vodopronitsaemostv line 70Водопроникність – властивість матеріалу пропускати під тиском воду Цей показник є головною експлуатаційною характеристикою гідроізоляційних матеріалів. Оцінюється часом, після закінчення якого вода під тиском (500 Па) проникає у матеріал.

 

v line 90Водостійкість – властивість матеріалу зберігати основні фізико-механічні властивості при насиченні водою. Водостійкість пов’язана з щільністю і структурою пор. Показник враховують при виборі матеріалів для конструкцій, що працюють при тривалому впливі води. Кількісно – характеризується коефіцієнтом розм’якшення і визначається як 

Kрозм = R′/Rст ,

де Rст і Rст  – межі міцності при стисненні зразків матеріалу відповідно при насиченні водою й у сухому стані, Па. 

v line 70В'язкість – властивість матеріалу, що знаходиться у в’язкотекучому стані, чинити опір необоротній зміні форми або об’єму. Показник враховують при приготуванні лакофарбових сумішей із заданими реологічними характеристиками. В’язкість лакофарбових матеріалів визначають за тривалістю витікання (с) певної кількості матеріалу через каліброване сопло віскозиметра.

v line 70Газопроникність – властивість матеріалу пропускати через свою товщу гази при наявності перепаду тиску. Показник необхідний при виборі лакофарбового покриття, що експлуатується в газонасиченому середовищі. Ступінь газопроникності характеризується коефіцієнтом газопроникності газу (у дм), що проходить за 1 годину через стіну матеріалу товщиною 1 м і площею 1 м2 при перепаді тисків у 133 Па.

v line 90Гігроскопічність – властивість матеріалу поглинати воду з повітря. Показник враховують при сушінні або зволоженні матеріалу, його зберіганні і перевезенні. Матеріали, що активно поглинають воду, називають гідрофільними, такі, що відштовхують – гідрофобними. Гігроскопічність визначається відношенням кількості води, яка поглинена матеріалом, до маси цього сухого матеріалу.

Джерело http://www.fainaidea.com/v line 90Звукоізолювальна здатність – властивість матеріалу знижувати рівень звукових хвиль при їхньому прониканні через його товщу. Оцінюється динамічним модулем пружності, що не повинен бути вищим 1,2 МПа (навантаження у 20 МПа). Показник необхідний для вибору звукоізоляційних матеріалів перекриття і огородження. Звукоізолювальна здатність огороджень вимірюється в децибелах (ДБ).

 

v line 70Звукопоглинальна здатність – властивість матеріалу поглинати звукові хвилі. Показник необхідний для вибору матеріалу із заданими акустичними властивостями. Кількісно звукопоглинальна здатність оцінюється коефіцієнтом звукопоглинання α, який визначається відношенням енергії звукових хвиль, яку увібрав матеріал, до загальної кількості енергії, що падає на нього.

v line 150Морозостійкість – властивість матеріалу у насиченому водою стані і при багаторазовій дії знакоперемінних температур зберігати основні властивості в заданих межах. Показник необхідний для визначення розрахункового діапазону температур, при яких можливо застосування матеріалу на фасадах. Кількісно морозостійкість характеризується кількістю циклів поперемінного заморожування і розморожування, яке може витримати насичений водою зразок; при цьому допускається зниження міцності на стиснення не більше ніж на 25% і втрата за масою не більша 5%. За ступенем морозостійкості (кількості витриманих циклів) матеріали поділяють на марки (Мрз): 10, 15, 25, 35, 50, 100, 150, 200, 300 і вище. Після заданої кількості циклів поперемінного заморожування і розморожування визначають міцність на стиснення зразків, що не мають видимих слідів руйнування, і обчислюють коефіцієнт морозостійкості як 

Kмрз = R′′/Rст  ,

де Rст і R′′ст   – межі міцності при стискуванні зразків матеріалу, відповідно після випробовування на морозостійкість і водонасичених зразків до заморожування, Па. У морозостійких матеріалів ≥ 0,75 Kмрз , що відповідає гранично допустимому рівню, зниження міцності не більше ніж на 25%.

Джерело: tsniiskfire.ru 2v line 50Вогнестійкість – властивість матеріалів і виробів зберігати фізико-механічні властивості при дії вогню. Цей показник визначає пожежонебезпеку матеріалу. Вогнестійкість конструкційних матеріалів характеризується межею вогнестійкості – тривалістю (год.) опору впливу вогню до втрати міцності. 

v line 90Щільність – властивість матеріалу, яка кількісно характеризує відношення його маси до об’єму. Показник щільності необхідний для приблизних розрахунків габаритів матеріалу, товщини покрить, навантаження від них на будівлю. Визначається як

ρ = m/V ,

де m – маса матеріалу, г (кг), V – об’єм матеріалу у природному стані, тобто разом з порами, см3 (м3).

v line 70Пористість – властивість матеріалу, що характеризується ступенем заповнення його об’єму порами. За цим показником розраховують акустичні і теплотехнічні характеристики матеріалів, їхню проникність. Пористість визначається в безрозмірних одиницях або у відсотках як 

П =Vпор / V0  ,

де Vпор – об’єм пор у матеріалі, V0 – об’єм матеріалу.

v line 100Прозорість – властивість матеріалу пропускати світло, не змінюючи напрямку його поширення. Показник враховують при використанні полімерних матеріалів у зоні світлових променів. Визначається як

τпр = І′/ І0 ,

де І′- інтенсивність світла, що пройшло вихідну поверхню;         І0 – інтенсивність світла, що падає на протилежну поверхню матеріалу. Цей показник називають коефіцієнтом прозорості.

 

v line 70Радіаційна стійкість – властивість матеріалу протистояти впливу інтенсивних потоків радіоактивного випромінювання, що змінює його структуру і властивості. Показник враховують при виборі конструкційних матеріалів, що працюють в зоні іонізувальних випромінювань, для забезпечення надійного захисту від них.

 

v line 100Світлопроникність (або просвічуваність) – властивість матеріалу пропускати пряме і розсіяне світло. Показник необхідний при розрахунку освітленості приміщень. Цей показник характеризується коефіцієнтом світлопроникності і кількісно визначається як 

η = l / l0 ,

де l – повний світловий потік, що виходить із шару матеріалу у всіх напрямках ; l0 – світловий потік, що падає на матеріал.

v line 50Світлостійкість – властивість матеріалу зберігати свій колір під дією світлових променів. Показник враховують при виборі світлостійких пігментів у покриттях та в’яжучих у композиціях.

 

v line 70Теплоємність – властивість матеріалу поглинати певну кількість тепла при нагріванні і виділяти його в навколишнє середовище при охолодженні. Показник враховують при визначенні теплотривкості зовнішніх огороджень. Теплоємність характеризується коефіцієнтом теплоємності, що дорівнює кількості теплоти в кДж, яка необхідна для нагрівання 1 кг матеріалу на 1°С.

v line 50Питома теплоємність (С) – відношення теплоємності до одиниці кількості матеріалу. Розрізняють питому теплоємність за масою (віднесену до одиниці маси) і за об’ємом (віднесену до одиниці об'єму).

 

v line 90Теплопровідність – властивість матеріалу передавати через свою товщу тепловий потік при різниці температур на поверхнях, що обмежують матеріал. Показник необхідний для розрахунку температурно-вологісного режиму матеріалів зовнішніх стін. Теплопровідність характеризується кількістю теплоти в кДж, що проходить за 1 годину через 1 мматеріалу товщиною 1 м при різниці температур на протилежних поверхнях 1°С. Залежить від будови і складу матеріалу, його середньої щільності пористості і вологості.

v line 70Теплозасвоєння – властивість матеріалу сприймати тепло при коливанні температури на його поверхні. Показник враховують при виборі матеріалів для покриття підлоги. Характеризується коефіцієнтом теплозасвоєння. Для теплої підлоги цей коефіцієнт повинен дорівнювати 11,63 Вт/(м2·К).

 

v line 55Термостійкість – властивість матеріалів зберігати свої основні фізико-механічні характеристики і не змінювати структуру при термічних впливах. Показник враховують при виборі матеріалів, що піддаються термічним впливам. Поняття термостійкості застосовують в основному до вогнетривких і крихких матеріалів. 

v line 50Усадка – властивість матеріалу зменшуватися в розмірах (лінійна усадка) і об’ємі (об’ємна усадка) за рахунок проходження в ньому фізико-механічних процесів під впливом різних факторів: температури, вологи тощо. Показник враховують при готуванні штукатурних, шпатлювальних і лакофарбових сумішей, виготовленні облицювальних матеріалів.

v line 90Холодостійкість – властивість матеріалів (переважно металів і пластмас) зберігати пластичність, в’язкість та інші експлуатаційні характеристики при зниженні температури. Показник необхідний при виборі матеріалів, що експлуатуються в умовах низьких температур. Еластичність – властивість матеріалу витримувати без пошкодження вигин з площини. Показник необхідний для оцінювання експлуатаційних властивостей лакофарбових покриттів. Кількісно оцінюється у мм за мінімальним діаметром металевих стрижнів, навколо яких відбувається вигин.

Подробнее ...
Подписаться на этот канал RSS